Специфічна підготовка у більшості випадків не потрібна. Перед процедурою рекомендується зняти ювелірні прикраси, біжутерія чи предмети одягу, які мають елементи зі сплавів металу.

МРТ головного мозку – це найсучасніший візуалізуючий метод діагностики, альтернативний рентгенографічним, ультразвуковим методам дослідження. Дозволяє виявити вроджені чи набуті патології у структурах головного мозку, кістках черепа, м'яких тканинах та інші особливості. Метод є неінвазивним, максимально точним та безболісним. Широко застосовується у медичній практиці, оскільки дозволяє виявити будь-які зміни на ранніх, зокрема – безсимптомних, стадіях клінічного перебігу.

МРТ головного мозку показано у таких випадках:

• травми голови;
• вроджені та набуті патології;
• підозри на наявність новоутворень, у тому числі – доброякісних;
• скарги пацієнта на головний біль та запаморочення;
• дезорієнтація у просторі;
• для підготовки до оперативного втручання та для післяопераційного контролю показників;
• при підозрі на енцефаліт чи менінгіт;
• епілепсія;
• психоневрологічні порушення;
• порушення уваги та пам'яті;
• великі зміни структур мозку;
• інсульт;
• порушення з боку органів зору або слуху без видимих причин (діагностика стану зорового або слухового нерва);
• патології судин та багато інших станів.

З іншого боку, МРТ мозку проводять за наявності протипоказань до КТ мозку.

Також МРТ головного мозку проводиться дітям за призначенням педіатра в наступних випадках:

• головний біль;
• затримка фізичного чи психічного розвитку;
• непритомні стани;
• судоми нез'ясованої етіології;
• епілепсія та деякі інші патології.

Для проведення МРТ голови є низка протипоказань, серед яких:

• встановлений кардіостимулятор;
• феромагнітні або електронні імплантати середнього вуха;
• великі металеві імплантати, феромагнітні уламки;
• вагітність (I триместр).

МРТ навколоносових пазух це високочутливе дослідження, що дозволяє проводити діагностику захворювань придаткових пазух-порожнин у кістках черепа, вистелених слизовою оболонкою та з'єднаних із порожниною носа. Найчастіше МРТ носових пазух роблять із метою перевірити стан верхнощелепних, лобових, решітчастих чи основних пазух, у яких можуть бути виявлені такі проблеми, як новоутворення, запальні процеси, наявність зайвої рідини тощо.

Діагностика МРТ носових та придаткових пазух дозволяє виявити такі патології:

• пухлини, у тому числі злоякісні;
• запалення слизової носоглотки;
• поліпи, кісти;
• природу гострих чи хронічних запальних захворювань (гайморит, синусит);
• аномалії у розвитку кісток черепа, пазух носа тощо.
• травматичні ураження.

Показання щодо МРТ околоносовых пазух:

• гайморит;
• погіршення нюху;
• підозра на злоякісну пухлину чи кісту;
• головний біль у ділянці чола або скронь;
• кровотечі з носа;
• нежить невідомої природи.

Протипоказання до проведення МРТ приносових пазух:

Процедуру дослідження МРТ носа можна робити не завжди. Наприклад, протипоказане подібне дослідження при вагітності (1 триместр), наявності металевих чи медичних апаратів у тілі, клаустрофобії (якщо апарат МРТ – закритого типу), бронхіальній астмі (при МРТ носа з контрастом). Інші або індивідуальні протипоказання може перевірити та підказати лікар.

У кабінетах Магнітно-резонансної томографії «Діасервіс» дослідження проводяться на магнітно-резонансному томографі Hitachi Airis II відкритого типу (напруженість магнітного поля 0,3Т), цей томограф дозволяє проводити обстеження пацієнтам з вагою до 150 кг, а також на магнітно-резонансному томографі Aperto відкритого типу (напруженість магнітного поля 0,4 Т), цей томограф дозволяє проводити обстеження пацієнтам із вагою до 120 кг.

Дітям під час проведення МРТ може знадобитися седація (викликана лікарськими препаратами придушення свідомості) чи наркоз. Ця необхідність обумовлюється нестабільною поведінкою дитини, що може спричинити збій в обстеженні. Подробиці слід обов'язково обговорити перед обстеженням з анестезіологом.