Не потребує підготовки.

Аттик (верхня частина середнього вуха), являє собою надбарабанне поглиблення, анатомічно розташоване над барабанною порожниною. Промивання потрібне у разі поширення запального процесу з розвитком епітимпаніту.

Промивання аттика проводиться з метою:

• видалення гною із середнього вуха;
• знищення інфекції та усунення запального процесу;
• видалення холестеатомних мас (являють собою пласти епідермальних клітин, що розпалися, мають рихлу структуру, просочену гноєм і некротичною тканиною).

Гнійний отит середнього вуха - дуже небезпечне захворювання, яке без своєчасного і адекватного лікування може призвести до дуже сумних наслідків. За наявності гнійного отиту в аттиці (верхньому відділі барабанної порожнини) - накопичується гній, який, якщо його не видалити, у разі прориву назовні, ушкоджується барабанна перетинка, при прориві всередину включається навколомозковий простір. Приглухуватість або повна втрата слуху – найлегші наслідки отиту.

При несвоєчасному лікуванні отиту він може перейти в хронічне запалення, яке може вимагати тривалого і більш стомливого та дорогого лікування.

Показання для звернення до фахівця:

• погіршення слуху;
• біль у вусі;
• болі в області скроні або темряви;
• порушення координації рухів та запаморочення;
• відчуття розпирання всередині вуха;
• гнійні виділення із вуха.

Всі ці симптоми не можна залишати без уваги і при їх появі необхідно відразу звернутися до лікаря-отоларинголога.

Чим загрожує несвоєчасне звернення до фахівця для отримання правильного лікування:

• поширенням запалення від середнього вуха на довколишні органи;
• запалення кори головного мозку;
• ускладнень центральної нервової системи, аж до летального результату (що виникли і натомість прориву гнійних скупчень);
• інфікування крові .

Якщо при огляді лікарем буде виявлено гнійний отит середнього вуха, може знадобитися перфорація барабанної перетинки для видалення гною та подальшого промивання. Багато пацієнтів хочуть уникнути маніпуляції по перфорації барабанної перетинки, оскільки сама процедура лякає, проте слід знати, що виконаний фахівцем прокол, після якого слід видалення гною та промивання аттика лікарськими засобами, переноситься пацієнтом набагато легше і, за умови грамотного проведення маніпуляції, не несе в собі ніяких небезпек, тоді як мимовільний прорив гною в будь-якому з напрямків може завдати набагато більше шкоди і самій барабанній перетинці, та решті органів людини. Після видалення з аттика гною фахівець, як правило, промиває аттик асептичним засобом або антибіотиком, а якщо отит має запущену стадію або набув хронічної форми, і одного промивання недостатньо для зняття запалення, лікар може тимчасово ввести дренажну трубку в отвір, що утворився при перфорації, та призначити курс процедур промивання аттика (середнього вуха або надбарабанного простору) лікарськими засобами.

Промивання аттика найчастіше проводиться в амбулаторних умовах та не потребує госпіталізації пацієнта. Як лікарські препарати при промиванні аттика можуть застосовуватися або антисептичний розчин, або розчин містить антибіотик. З метою коректного підбору антибіотика фахівець може призначити здачу гнійних виділень на дослідження для встановлення мікроорганізмів-збудників запального та гнійного процесу.

Процес промивання контролюється спеціалістом візуально або за допомогою спеціальних мініатюрних засобів для спостереження за діями усередині слухового проходу. Після закінчення процесу промивання можуть бути рекомендовані пацієнту деякий час полежати, повернувшись вниз вухом, яке промивали, щоб дати можливість стекти залишкам розчину. Також з метою ізоляції зони запалення від навколишнього середовища може бути закритий слуховий прохід ватним тампоном (турундою).

Тривалість маніпуляції триває близько 10 хвилин. Процедура виглядає нескладно, проте для забезпечення безпеки та ефективності вона повинна проводитись в амбулаторних умовах кваліфікованим та досвідченим лікарем. Для повного усунення захворювання однієї процедури може бути недостатньо. Частоту та кількість проведення процедур спеціаліст визначає, виходячи з клінічної картини захворювання та прогресу в лікуванні. Успішність лікувального процесу лікар визначає на підставі візуального огляду та опитування пацієнта або для спостереження підготовка не потрібна.