Забор осуществляется утром натощак, после 8 – 12 часового ночного периода голодания. Если у пациента нет возможности прийти в лабораторию утром, кровь следует сдавать после 6 часов голодания, исключив в утреннем приеме пищи жиры. Желательно за 1 – 2 дня до обследования исключить из рациона жирное, жареное и алкоголь. Допускается пить чистую негазированную воду. Помните! сок, чай, кофе, тем более с сахаром - тоже еда!!!

Исключить прием лекарств (за 48 часов до исследования по предварительному соглашению с врачом стероидных и тиреоидных гормонов).

Исключить физическую нагрузку и эмоциональное перенапряжение за 24 часа до забора.

Исключить употребление табака (за 1-3 часа).

При контроле лабораторных показателей в динамике рекомендовано проводить повторные исследования в одинаковых условиях, в одной лаборатории, сдавать кровь в одинаковое время суток и т.д. Время (период) забора определяет врач. Не соблюдение времени забора может повлиять на достоверность результатов.

НЕПОСРЕДСТВЕННО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Успокоиться
• Посидеть (не менее 5 минут)
• Проинформировать медицинскую сестру о наличии у пациента судорог, возбуждения, гемофилии (нарушения свертываемости, если известно)

ПОСЛЕ ЗАБОРА КРОВИ:

Держать руку в согнутом положении не менее 15 минут!

ПОМНИТЕ! Несоблюдение этих простых правил существенно повлияет на качество результата анализа и повлечет за собой нежелательные последствия, такие как синяки и гематомы в месте проведения манипуляций.

ВАЖНО! За соблюдение правил подготовки к процедуре забора крови ответственность возложена на пациента!

Показания к назначению анализа:

• если у человека явные признаки частых кровотечений, синяки на коже от малейших ушибов;
• при подготовке к оперативному лечению;
• при заболеваниях печени, сердца и сосудов;
• для исследования причин поражения иммунного механизма защиты;
• для контроля над состоянием беременной женщины.

Коагулограмма — это набор показателей крови, указывающий на процесс свертываемости. Поскольку свертываемость несет защитную функцию, то есть обеспечивает нормальный гемостаз, анализ имеет второе название — гемостазиограмма, коагуляционный гемостаз. Хотя система свертываемости не единственный механизм поддержки организма. Первичный гемостаз обеспечивается тромбоцитами и свойствами сосудов.

Процесс свертывания крови состоит из нескольких этапов. На первом этапе при механическом или химическом повреждении стенки кровеносного сосуда выделяется особое вещество — тромбопластин, запускающий реакции свертывания. Второй этап заключается в активации факторов свертывания — специальных белков, в норме всегда присутствующих в крови, которые обеспечивают образование тромба в месте повреждения сосудистой стенки. Третий этап — активация тромбином (естественным компонентом свертывающей системы крови, который образуется в организме из протромбина) неактивного белка фибриногена, превращение его в активный фибрин, который составляет основу сгустка. В сетях фибрина "запутываются" тромбоциты и другие форменные элементы крови, тромбоциты сокращают сгусток, спрессовывают его и образуют зрелый тромб, который закрывает дефект сосудистой стенки.

В противовес свертывающей системе в организме работает противосвертывающая система. Слаженная работа этих систем позволяет поддерживать нормальное состояние крови.

Трактування результатів дослідження на Протромбін, МНО (протромбіновий час)

Підвищення % протромбіну за Квіком (укорочення протромбінового часу, зниження МНО):

• застосування харчових добавок, що містять вітамін К;
• збільшене споживання продуктів з високим вмістом вітаміну К (печінка, броколі, нут, зелений чай, капуста, соєві боби);
• застосування препаратів, що містять естроген, включаючи протизаплідні засоби або гормональну замісну терапію.

Зниження % протромбіну за Квіком (подовження протромбінового часу, збільшення МНО):

• придбаний дефіцит факторів згортання внаслідок патології печінки, ДВЗ, вовчакового антикоагулянту, присутності інгібіторів згортання;
• дефіцит вітаміну К у дієті (II, VII, X фактори утворюються в гепатоцитах у присутності вітаміну К);
• дефіцит вітаміну К у матері (геморагічний діатез у новонародженого);
• спадковий дефіцит I, II, V, VII та X факторів;
• лікарські засоби – антагоністи вітаміну К (антикоагулянти – фенілін та ін., кумарини та підсилюючі їх дію препарати: анаболічні стероїди, клофібрат, глюкагон, тироксин, індометацин, неоміцин, оксифенбутазон, саліцилати; гепарин, урокіназа/стрептокіназа), прямі інгібітори факторів згортання;
• хибне спотворення результату внаслідок преаналітичних похибок (взяття крові вище мітки на контейнері з антикоагулянтом, взяття крові нижче мітки – неадекватне співвідношення обсягу плазми та антикоагулянту, проблемне взяття та активація згортання до змішування проби з антикоагулянтом тощо).

Трактування результатів дослідження Тромбіновий час

Підвищення значень (подовження тромбінового часу):

• гіпофібриногенемія (зниження концентрації фібриногену менше 0,5 г/л) - вроджена або набута (у т. ч. при патології печінки або порушенні надходження в організм білків). Значне підвищення рівня фібриногену (понад 4 г/л);
• дисфібриногенемії (молекулярні дефекти фібриногену) спадкові або набуті (патологія печінки);
• підвищений вміст продуктів деградації фібриногену/фібрину (ДВС-синдром, фібринолітична терапія);
• присутність у крові антикоагулянтів прямої дії (гепарину, гірудину, синтетичних антитромбінів);
• гіпербілірубінемія;
• парапротеїнеми;
• уремія;
• присутність антитіл до тромбіну, вовчаковий антикоагулянт (у деяких випадках);
• мультиформна мієлома.

Зниження значень (укорочення тромбінового часу):

• підвищений ризик тромбоутворення (I стадія ДВС-синдрому);
• значне підвищення фібриногену в крові.

Трактування результатів дослідження на Фібриноген

Підвищення значень:

• гостре запалення та інфекції (грип, туберкульоз та ін.);
• інсульт (перша доба);
• вагітність;
• гіпотиреоз;
• інфаркт міокарда;
• опіки;
• амілоїдоз;
• злоякісні пухлини;
• прийом естрогенів, оральних контрацептивів.

Зниження значень:

• тяжкі захворювання печінки;
• ДВС-синдром (синдром внутрішньосудинного дисемінованого зсідання крові) − визначати в динаміці;
• афібриногенемія;
• дефіцит вітамінів С та В12;
• токсикоз вагітності;
• емболія навколоплідними водами (у новонароджених);
• отруєння зміїними отрутами;
• хронічний мієлолейкоз;
• поліцитемія;
• прийом анаболічних гормонів, андрогенів, риб'ячого жиру, вальпроєвої кислоти, антикоагулянтів (стрептокіназа, урокіназа).

Трактування результатів дослідження АЧТВ

Підвищення значень (подовження АЧТВ):

• гемофілії А, В, С;
• наявність патологічних інгібіторів до факторів (інгібіторна гемофілія);
• хвороба Хагемана, хвороба Віллебранда;
• 2-а та 3-я фази ДВС-синдрому;
• терапія високомолекулярним гепарином;
• важка патологія печінки;
• антифосфоліпідний синдром;
• невідповідність обсягу антикоагулянту високому показнику гематокриту або при недостатньому заповненні вакуумної пробірки (недотримання співвідношення кров-антикоагулянт, преаналітична помилка).

Зниження значень:

• перша фаза ДВС-синдрому;
• тромбози, тромбоемболії;
• забруднення проби тканинним тромбопластином внаслідок травми при венепункції.