Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• якщо у людини явні ознаки частих кровотеч, синці на шкірі від найменших забитих місць;
• під час підготовки до оперативного лікування;
• при захворюваннях печінки, серця та судин;
• для дослідження причин ураження імунного механізму захисту;
• контролю над станом вагітної жінки.

Коагулограма - це набір показників крові, що вказує на процес згортання. Оскільки згортання несе захисну функцію, тобто забезпечує нормальний гемостаз, аналіз має другу назву - гемостазіограма, коагуляційний гемостаз. Хоча система згортання не єдиний механізм підтримки організму. Первинний гемостаз забезпечується тромбоцитами та властивостями судин.

Процес зсідання крові складається з декількох етапів. На першому етапі при механічному або хімічному пошкодженні стінки кровоносної судини виділяється особлива речовина - тромбопластин, що запускає реакції згортання. Другий етап полягає в активації факторів згортання - спеціальних білків, які в нормі завжди присутні в крові, які забезпечують утворення тромбу в місці пошкодження судинної стінки. Третій етап - активація тромбіном (природним компонентом системи згортання крові, який утворюється в організмі з протромбіну) неактивного білка фібриногену, перетворення його в активний фібрин, який становить основу згустку. У мережах фібрину "заплутуються" тромбоцити та інші формені елементи крові, тромбоцити скорочують потік, спресовують його та утворюють зрілий тромб, який закриває дефект судинної стінки.

На противагу системі згортання в організмі працює система, що згортає. Злагоджена робота цих систем дозволяє підтримувати нормальний стан крові.

Трактовка результатов исследования на Протромбин, МНО (протромбиновое время)

Повышение % протромбина по Квику (укорочение протромбинового времени, снижение МНО):

• применение пищевых добавок, содержащих витамин К;
• увеличенное потребление продуктов с высоким содержанием витамина К (печень, брокколи, нут, зеленый чай, капуста, соевые бобы);
• применение эстроген-содержащих препаратов, включая противозачаточные средства или гормональную заместительную терапию.

Понижение % протромбина по Квику (удлинение протромбинового времени, увеличение МНО):

• приобретенный дефицит факторов свертывания вследствие патологии печени, ДВС, волчаночного антикоагулянта, присутствия ингибиторов свертывания;
• дефицит витамина К в диете (II, VII, X факторы образуются в гепатоцитах в присутствии витамина К);
• дефицит витамина К у матери (геморрагический диатез у новорожденного);
• наследственный дефицит I, II, V, VII и X факторов;
• лекарственные средства – антагонисты витамина К (антикоагулянты – фенилин и др., кумарины и усиливающие их действие препараты: анаболические стероиды, клофибрат, глюкагон, тироксин, индометацин, неомицин, оксифенбутазон, салицилаты, гепарин, урокиназа/стрептокиназа), прямые ингибиторы факторов свертывания (ривароксабан, апиксабан – ингибиторы Х фактора);
• ложное искажение результата вследствие преаналитических погрешностей (взятие крови выше метки на контейнере с антикоагулянтом, взятие крови ниже метки – неадекватное соотношение объема плазмы и антикоагулянта, проблемное взятие и активация свертывания до смешивания пробы с антикоагулянтом и пр.).

Трактовка результатов исследования Тромбиновое время

Повышение значений (удлинение тромбинового времени):

• гипофибриногенемия (снижение концентрации фибриногена менее 0,5 г/л) — врожденная или приобретенная (в т. ч. при патологии печени или нарушении поступления в организм белков). Значительное повышение уровня фибриногена (более 4 г/л);
• дисфибриногенемии (молекулярные дефекты фибриногена) наследственные или приобретенные (патология печени);
• повышенное содержание продуктов деградации фибриногена/фибрина (ДВС-синдром, фибринолитическая терапия);
• присутствие в крови антикоагулянтов прямого действия (гепарина, гирудина, синтетических антитромбинов);
• гипербилирубинемия;
• парапротеинеми;
• уремия;
• присутствие антител к тромбину, волчаночный антикоагулянт (в некоторых случаях);
• мультиформная миелома.

Понижение значений (укорочение тромбинового времени):

• повышенный риск тромбообразования (I стадия ДВС-синдрома);
• значительное повышение фибриногена в крови.

Трактовка результатов исследования на Фибриноген

Повышение значений:

• острое воспаление и инфекции (грипп, туберкулез и др.);
• инсульт (первые сутки);
• беременность;
• гипотиреоз;
• инфаркт миокарда;
• ожоги;
• амилоидоз;
• злокачественные опухоли;
• прием эстрогенов, оральных контрацептивов.

Понижение значений:

• тяжелые заболевания печени;
• ДВС-синдром (синдром внутрисосудистого диссеминированного свертывания крови) − определять в динамике;
• афибриногенемия;
• дефицит витаминов С и В12;
• токсикоз беременности;
• эмболия околоплодными водами (у новорожденных);
• отравление змеиными ядами;
• хронический миелолейкоз;
• полицитемия;
• прием анаболических гормонов, андрогенов, рыбьего жира, вальпроевой кислоты, антикоагулянтов (стрептокиназа, урокиназа).

Трактовка результатов исследования АЧТВ

Повышение значений (удлинение АЧТВ):

• гемофилии А, В, С;
• наличие патологических ингибиторов к факторам (ингибиторная гемофилия);
• болезнь Хагемана, болезнь Виллебранда;
• 2-я и 3-я фазы ДВС-синдрома;
• терапия высокомолекулярным гепарином;
• тяжелая патология печени;
• антифосфолипидный синдром;
• несоответствие объема антикоагулянта высокому показателю гематокрита или при недостаточном заполнении вакуумной пробирки (несоблюдение соотношения кровь–антикоагулянт, преаналитическая ошибка).

Понижение значений:

• первая фаза ДВС-синдрома;
• тромбозы, тромбоэмболии;
• загрязнение пробы тканевым тромбопластином в результате травмы при венепункции.