Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• коли виявлено якісь відхилення у загальному аналізі крові, аналізі на гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів (разом із тестом на залізо у сироватці);
• при підозрі на дефіцит чи надлишок заліза;
• на ранніх стадіях нестача заліза може не виявлятись жодними симптомами. Якщо людина в іншому здорова, то захворювання може дати себе знати тільки при зниженні гемоглобіну нижче 100 г/л. Зазвичай це скарги на слабкість, стомлюваність, запаморочення, головний біль;
• при сильній нестачі заліза буває задишка, біль у грудній клітці та в голові, слабкість у ногах. У деяких з'являється бажання вживати незвичайні продукти (крейда, глину), печіння кінчика язика, тріщини в куточках рота. У дітей можуть виникнути проблеми з навчанням;
• ОЖСС та інші аналізи, що відбивають обмін заліза, можуть призначатися при підозрі на навантаження організму залізом (гемохроматоз). Цей стан проявляється по-різному, наприклад болем у суглобах чи животі, слабкістю, втомою, зниженням сексуального потягу, порушенням серцевого ритму;
• при спостереженні за ефективністю лікування нестачі чи надлишку заліза.

Залізо – важливий мікроелемент у людини. Воно є частиною гемоглобіну, який заповнює еритроцити і дозволяє їм переносити кисень від легень до органів та тканин. Залізо входить до складу м'язового білка міоглобіну та деяких ферментів. Воно всмоктується з їжі і потім переноситься по організму трансферином – спеціальним білком, що утворюється у печінці.

У нормі в організмі міститься 4-5 г заліза, близько 3-4 мг (0,1 % від загальної кількості в організмі) циркулює у крові «у зв'язці» з трансферином. Кількість трансферину залежить від функціонування печінки та від харчування людини. У нормі залізом заповнена 1/3 зв'язуючих центрів трансферину, решта 2/3 залишаються в резерві. Для визначення загальної залізозв'язувальної здатності сироватки крові до досліджуваної сироватці додають певну кількість заліза доти, доки не будуть заповнені всі центри трансферину, що зв'язують. Потім вимірюється загальна кількість заліза, пов'язаного із трансферином. Воно характеризує ступінь нестачі заліза сироватки та фактично відображає кількість трансферину в крові.

При дефіциті заліза трансферрин в організмі стає більше, щоб цей білок міг зв'язатися з невеликою кількістю заліза в сироватці. Відповідно, збільшується і «незайнятий» залізом трансферрин, тобто латентна залізозв'язувальна здатність сироватки. І навпаки, при надлишку заліза майже всі зв'язуючі центри трансферину зайняті цим мікроелементом, тому латентна здатність сироватки знижується.

Кількість сироваткового заліза може значно змінюватись у різні дні і навіть протягом однієї доби (особливо в ранкові години), проте ОЖСС в нормі залишається відносно стабільною.

Навіщо використовується дослідження?

Тест на ОЖСС зазвичай призначають разом з визначенням кількості заліза в сироватці, іноді з аналізом на латентну залізозв'язувальну здатність сироватки та трансферрин, щоб визначити кількість заліза в організмі та його зв'язок з білками крові. Ці дослідження дозволяють розрахувати відсоток насичення трансферину залізом, тобто визначити, скільки саме заліза переносить кров. Цей показник найточніше характеризує обмін заліза.

Мета таких аналізів – діагностика дефіциту чи надлишку заліза. У пацієнтів з анемією вони дозволяють визначити, чи викликана хвороба дефіцитом заліза або іншими причинами, наприклад, хронічним захворюванням або дефіцитом вітаміну B12. Цікаво, що за нестачі заліза його рівень падає, проте ОЖСС збільшується.

Ці аналізи також проводяться за підозри на отруєння залізом або спадковий гемохроматоз – захворювання, пов'язане з підвищеним всмоктуванням та накопиченням заліза в організмі. При ньому концентрація заліза у сироватці збільшується, а ОЖСС зменшується або залишається в нормі.