Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• захворювання кісток;
• захворювання нирок;
• захворювання паращитовидних залоз.

Основний внутрішньоклітинний аніон, необхідний насамперед для нормального функціонування центральної нервової системи.

Фосфор входить до складу кісткової тканини та фосфоліпідів мембранних структур клітини. З'єднання фосфору беруть участь у обміні енергії. Аденозинтрифосфорна кислота та креатинфосфат є акумуляторами енергії, що забезпечують енергозалежні процеси в клітинах різних тканин, насамперед нервової та м'язової. Фосфор входить до складу нуклеїнових кислот, які беруть участь у процесах росту, поділу клітин, зберігання та використання генетичної інформації.

У плазмі (сироватці) крові та в кістках фосфор присутній переважно у вигляді фосфатів. Концентрація неорганічного фосфору в крові залежить від реабсорбції фосфатів у канальцях нирок, співвідношення процесів синтезу та резорбції в кістках (де знаходиться близько 85% від загальної кількості фосфору організму), меншою мірою - від виходу фосфатів з клітин інших тканин та процесів всмоктування та виділення шлунково-кишковому тракті. Основними регуляторами балансу фосфору в організмі є паратгормон, кальцитонін та вітамін Д.

Для клінічної діагностики важливим є співвідношення в крові кальцію і неорганічного фосфору та визначення концентрації цього елемента в сечі.

Підвищення рівня фосфору (гіперфосфатемія):

• гіпопаратиреоз;
• лікування протипухлинними цитостатиками (цитоліз клітин та вивільнення фосфатів у кров);
• гостра та хронічна ниркова недостатність;
• розпад кісткової тканини при злоякісних пухлинах (особливо при метастазуванні), лейкозах;
• остеопороз;
• гіпопаратиреоз, псевдогіпопаратиреоз;
• ацидоз (кетоацидоз при цукровому діабеті, лактоацидоз, респіраторний ацидоз);
• гіпервітаміноз D;
• акромегалія;
• портальний цироз;
• загоєння переломів кісток.

Зниження рівня фосфору (гіпофосфатемія):

• остеомаляція;
• рахіт у дітей (можлива рання та доклінічна діагностика);
• сімейний гіпофосфатемічний рахіт;
• синдром мальабсорбції;
• виражена діарея, блювання;
• гіперпаратиреоз первинний та ектопічний синтез гормону злоякісними пухлинами;
• сімейна гіпокальціурична гіперкальціємія;
• виражена гіперкальціємія різної етіології;
• гостра подагра;
• гіперінсулінемія (при лікуванні цукрового діабету);
• вагітність (фізіологічний дефіцит фосфору);
• дефіцит соматотропного гормону (гормону зростання);
• пеллагра.