Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• діагностика запальних, інфекційних захворювань;
• профілактичні обстеження;
• диспансерне спостереження;
• обстеження під час госпіталізації до лікарні;
• діагностика анемії;
• діагностика хвороб системи крові;
• контроль терапії та перебігу різних захворювань.

Загальний аналіз крові (ОАК) із лейкоцитарною формулою + ШОЕ – одне з базових лабораторних досліджень, які використовуються для оцінки загального стану здоров'я. ОАК грає значної ролі як і первинної діагностиці низки захворювань, і у контролі їх течії.

Даний аналіз включає наступні показники:

• Лейкоцити (WBC)
• Еритроцити (RBC)
• Гемоглобін (Hb)
• Гематокрит (Ht)
• Середній обсяг еритроциту (MCV)
• Середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH)
• Середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (MCHC)
• Ширина розподілу еритроцитів (RDW-CV)
• Тромбоцити (PLT)
• Середній обсяг тромбоцитів (MPV)
• Колірний показник
• ШОЕ
• Паличкоядерні
• Еозинофіли
• Лімфоцити
• Моноцити
• Ширина розподілу еритроцитів стандартне відхилення (RDW-SD)
• Мононуклеари
• Нейтрофіли

Кров складається з рідкої частини (плазми) та клітинних, формених елементів (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). Склад та концентрація клітинних елементів у крові змінюються при різних фізіологічних та патологічних станах: зневодненні, запаленні, бактеріальних або вірусних інфекціях, порушеннях у системі кровотворення, кровотечах, інтоксикаціях, онкологічних захворюваннях та ін. Загальний аналіз крові дозволяє отримати уявлення про об'ємне співвідношення клітинних рідкої частини крові (гематокриті), вміст окремих видів формених елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), концентрації гемоглобіну, основні характеристики еритроцитів (еритроцитарні індекси). Загальний аналіз крові відноситься до базових клінічних тестів.