Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

В акушерстві:

• пренатальна діагностика вроджених аномалій плода (пороки розвитку нервового каналу, синдром Дауна у плода).

В онкології:

• моніторинг перебігу захворювання, доклінічна діагностика метастазування та оцінка ефективності терапії первинної гепатоцелюлярної карциноми, що проводиться, а також злоякісних пухлин яєчок, трофобластичних пухлин, хоріоепітеліоми;
• виявлення метастазування у печінці;
• скринінгові дослідження груп ризику (пацієнтів із цирозом печінки, хронічним HBs-позитивним гепатитом або у пацієнтів із дефіцитом альфа1-антитрипсину).

У гінекології один із основних маркерів стану плода при моніторингу вагітності.

В онкології – маркер первинного раку печінки.

АФП виробляється спочатку у жовтковому мішку, а потім, починаючи з 5 тижнів внутрішньоутробного розвитку, у печінці та шлунково-кишковому тракті плода. Належить до глікопротеїнів, молекулярна маса близько 70 000Так. Період напіврозпаду становить близько 5 діб.

АФП структурно подібний до альбуміну і виконує в організмі плода аналогічні функції: підтримання онкотичного тиску крові плода; запобігання плоду від імунної агресії материнського організму; зв'язування материнських естрогенів та ін.

Найбільший фізіологічний вміст альфа-фетопротеїну у сироватці спостерігається у плода на 12 - 16 тижнях розвитку, Надалі рівень його поступово знижується на момент народження, досягаючи нормальних значень дорослої людини (< 10 мг/л) до першого року життя. Відповідно до зростання концентрації АФП у крові зародка відбувається підвищення концентрації АФП у крові вагітної. У кров матері цей білок надходить через плаценту та з амніотичної рідини. Обмін АФП між плодом та навколоплідними водами та його надходження в кров матері залежить від стану нирок та шлунково-кишкового тракту плода та від проникності плацентарного бар'єру.

Зміст АФП у крові матері починає наростати з 10 тижня вагітності, максимальна концентрація визначається 32 - 34 тижні, після чого його вміст знижується. Альфа-фетопротеїн є неспецифічним маркером стану плода. Відхилення розвитку плода (зокрема відкриті дефекти нервової трубки) зумовлюють збільшений вихід плазми в амніотичну рідину з підвищенням його вмісту в материнській крові.

Хромосомні порушення, такі як синдром Дауна, супроводжуються зниженням рівня АФП.

У багатьох випадках зміни рівня АФП пов'язані з наявністю акушерської патології матері. Тому визначення АФП у другій половині вагітності повинні проводитися в комплексі з плацентарними гормонами з метою оцінки стану фетоплацентарної системи та супроводжуватись УЗД дослідженням для виключення неправильного визначення терміну вагітності, багатоплідної вагітності, явних вад розвитку (наприклад, аненцефалії). Визначення рівня АФП спільно з ХГЛ та вільним естріолом входить до складу так званого потрійного тесту, що виявляє ризик відхилень розвитку плода (проводиться між 15 та 20 тижнями вагітності).

У дорослих збільшення АФП найчастіше є наслідком хронічних гепатитів, гепатоцелюлярної карциноми або гермінативних пухлин клітин.

Підвищення значень:

Пренатальна діагностика (патології розвитку плода)

• відкриті дефекти розвитку нервової трубки (аненцефалія, spina bifida), пупкова грижа;
• атрезія стравоходу або 12-палої кишки;
• синдром Меккеля (комплекс спадкових аномалій: полі- та синдактилія, гіпоспадія, епіспадія, ектопія сечового міхура, кістоми нирок, печінки, підшлункової залози);
• некроз печінки плода внаслідок вірусної інфекції.

Онкопатологія (значне підвищення рівня)

• первинна гепатоцелюлярна карцинома (за наявності метастазів чутливість наближається до 100%);
• зародкові пухлини – тератобластома (не семинома) яєчок та яєчників (чутливість 70-75%);
• злоякісні пухлини інших локалізацій (підшлункової залози, шлунка, товстої кишки, легень) – невелике підвищення рівня;

Соматична патологія (незначне тимчасове підвищення, зазвичай до 100 Од/мл)

• стани, що супроводжуються регенеративними процесами в печінці – хронічний гепатит та цироз печінки;
• алкогольне ураження печінки.

Зниження значень:

Пренатальна діагностика

• синдром Дауна – трисомія 21 (на терміні після 10 тижнів вагітності);
• загибель плода;
• мимовільний викидень;
• міхурове занесення;
• трисомія 18;
• невірно визначений – великий термін вагітності.