Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• рецидивні тромбози судин, тромбоемболії;
• тромбцитопенія;
• звичне невиношування вагітності (в/в загибель плода, викидні, прееклампсія);
• хибнопозитивна реакція Вассермана;
• колагенози (системний червоний вовчак, вузликовий періартеріїт).

Важливим є діагностичний критерій антифосфоліпідного синдрому (АФС).

Антитіла до фосфоліпідів (АФЛ) – це аутоімунні, або аутоантитіла класу IgG та IgM, дія яких спрямована проти основних компонентів клітинних мембран – фосфоліпідів і, відповідно, проти власних клітин та тканин організму. Фосфоліпіди можуть бути негативно зарядженими (фосфатидилсерин, кардіоліпін), позитивно зарядженими (фосфатидилінозитол і фосфатидилова кислота), нейтральними (фосфатидилхолін). Клітинні мембрани відіграють важливу роль ініціації процесів згортання крові. З аніонних (негативно заряджених) АФЛ фосфатидилсерин є найбільш антигенним. Фосфатидилсерин знаходиться на внутрішній поверхні тромбоцитів і клітинних мембран. ендотелію судин. При активації клітин фосфатидилсерин переміщається на поверхню клітини та бере участь у формуванні кров'яного згустку (тромбу), входить до протромбіназного комплексу та відіграє фізіологічну роль у коагуляції. Антитіла до фосфоліпідів (АФЛ) порушують нормальне функціонування ендотелію кровоносних судин, викликаючи васкулопатії (звуження судин) та утворення судинних тромбів. Взаємодія АФЛ з фосфоліпідами є складним феноменом, у реалізації якого важливу роль відіграють так звані кофактори. Один з них - бета-2-глікопротеїн, присутній у нормальній плазмі та циркулює в асоціації з ліпопротеїнами (аполіпопротеїн Н). Він має природну антикоагулянтну активність. При АФС антифосфоліпідні антитіла зв'язуються ендотелієм судин у присутності бета-2-глікопротеїну, стимулюють синтез фактора Віллебранда, індукують активність тканинного фактора ендотеліальними клітинами, стимулюють процес гемокоагуляції.

Високий рівень антифосфоліпідних антитіл характерний для антифосфоліпідного синдрому (АФС), при якому уражаються судини серця, головного мозку, нирок, печінки, надниркових залоз. У чоловіків високий титр антитіл до фосфоліпідів часто супроводжується ризиком розвитку тромбозу вен, інфаркту міокарда, а у жінок – повторними викиднями (частіше у 2 та 3 семестрі вагітності). Антитіла до фосфоліпідів клітин ендотелію судин порушують рівновагу між згортаючою та протизгортаючою системами у бік утворення тромбів. Подібні зміни мікроциркуляції при вагітності можуть призводити до порушення кровообігу також і в області плаценти і навіть відторгнення плода. Крім того, АФС може супроводжуватись порушенням мозкового кровообігу з розвитком інсульту, неврологічною патологією, ураженням шкіри (сітчасте ліведо, шкірні виразки).

Частота виявлення антитіл до фосфоліпідів у здорових людей становить 2-4%, частіше похилого віку, ніж молодого віку.

Підвищення рівня:

Первинний АФС:

• патологія судин – інсульти, інфаркти внутрішніх органів, гангрена кінцівок, тромбофлебіт (тромбоз глибоких вен кінцівок);
• звичне невиношування вагітності – рецидивні незрозумілі спонтанні аборти у І триместрі або внутрішньоутробна загибель плода у ІІ – III триместрі, розвиток HELLP-синдрому при патології вагітності (гемоліз, підвищення активності печінкових ферментів, зниження вмісту тромбоцитів);

Вторинний АФС:

• запальні, аутоімунні та інфекційні захворювання (ВІЛ-інфекція, вірусний гепатит С, системний червоний вовчак);
• злоякісні пухлини;
• прийом лікарських засобів (оральні контрацептиви, психотропні засоби).