Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• захворювання печінки та нирок;
• опіки;
• онкологічні захворювання;
• синдром мальабсорбції;
• ревматичні захворювання.

Основний білок плазми.

Синтез альбуміну відбувається у печінці. Відносна молекулярна маса альбуміну - 65000 Так. Період напіврозпаду складає 18-20 днів. Альбумін підтримує колоїдно-осмотичний (онкотичний) тиск плазми, і, відповідно, об'єм циркулюючої крові. Є резервом білка - за тривалого голодування він витрачається насамперед. Альбумін виконує транспортну функцію, зв'язуючись з білірубіном, жовчними кислотами, іонами металів, зокрема кальцієм, вільними жирними кислотами та ліками, що надходять в організм ззовні, наприклад, антибіотиками, саліцилатами. Рівень альбуміну дещо нижчий у дітей раннього віку, у жінок під час вагітності, особливо у третьому триместрі, і під час лактації, а також у курців.

Гіпоальбумінемія викликає зниження загального кальцію плазми, зрушення відбувається за рахунок фізіологічно неактивної частини кальцію, пов'язаної з альбуміном, та клінічно дефіцит кальцію не виявляється. Дія ліків, що зв'язуються альбуміном, наприклад кортикостероїдів, посилюється при гіпоальбумінемії. В результаті можуть розвинутись токсичні ефекти при звичайних дозах препаратів.

Підвищення рівня альбуміну:

• зневоднення, гемоконцентрація.

Зниження рівня альбуміну (гіпоальбумінемія):

Зниження синтезу альбуміну в печінці:

• хронічні захворювання печінки (гепатити, цироз, атрофія, карцинома);

Недостатнє надходження з їжею:

• голодування, кахексія, низькобілкова чи незбалансована за амінокислотним складом дієта;
• синдром мальабсорбції (гастроентеропатії) та патологія ШКТ;

Збільшення втрати білків:

• хронічна ниркова патологія (нефротичний синдром, діабетична нефропатія);
• термічні опіки;
• травми тканин;
• після кровотеч та введення кровозамінників;
• освіта ексудатів та транссудатів;

Підвищений катаболізм:

• гарячкові стани;
• сепсис, інфекційні захворювання;
• тиреотоксикоз;
• злоякісні новоутворення;
• ревматичні захворювання;
• гіпергідратація (збільшення об'єму циркулюючої крові);
• генетичний дефект – анальбумінемія;
• застійна серцева недостатність;
• прийом таких препаратів як естрогени, оральні контрацептиви, аміодарон, стероїдні гормони (у високих дозах).