Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• додатково до мікробіологічних та ПЛР досліджень при підозрі на трихомоніаз.

Показник гуморальної імунної відповіді, що відображає можливість поточної, хронічної або колишньої інфекції. Трихомоніаз - захворювання сечостатевого тракту, викликане інфікуванням Trichomonas vaginalis - джгутиковим найпростішим з роду трихомонад. Воно широко поширене у жінок 20 – 40 років, рідше буває у чоловіків і винятково рідко – у дітей. У жінок уражаються уретра, вульва, піхва та шийка матки. У чоловіків - уретра, передміхурова залоза та насіннєві бульбашки, але зазвичай захворювання протікає малосимптомно. Зазвичай інфекція передається статевим, рідше – контактно-побутовим шляхом. Прикріплюючись до клітин плоского епітелію сечостатевого тракту трихомонади взаємодіють із навколишньою мікробною флорою та порушують нормальний біоценоз піхви.

Трихомоніаз може бути причиною безпліддя та ускладнень вагітності. Інфікування Trichomonas vaginalis викликає розвиток імунної відповіді з появою у крові специфічних антитіл до антигенів збудника – IgG. Вони не забезпечують повноцінного захисту від збудника, але свідчать про поточну або перенесену в минулому інфекцію.

Основними методами лабораторного підтвердження трихомоніазу є мікроскопічне дослідження мазка, мікробіологічний посів та ПЛР-тестування. Але оскільки чутливість цих тестів варіює залежно від особливостей інфекційного процесу та техніки взяття матеріалу, їх доцільно доповнити серологічним дослідженням, позитивні результати якого свідчать на користь ймовірності хронічної інфекції цим найпростішим.

"Позитивно":

• поточна або нещодавня інфекція Trichomonas vaginalis;
• можливі перехресні реакції із представниками роду Трихомонад (Trichomonas tenax, Trichomonas hominis).

"Негативно":

• відсутність інфекції;
• недетектований рівень IgG антитіл.

"Сумнівно":

• результат близький до граничного значення. Повторити дослідження через 7 – 10 днів.