Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• синдром Менкеса (синдром «кучерявого волосся»);
• захворювання ЦНС (порушення координації рухів) неясної етіології;
• гіпохромні анемії.

Церулоплазмін – специфічний мідь містить білок плазми. В організмі виконує низку важливих біологічних функцій:

• підвищує стабільність всіх клітинних мембран;
• бере участь у реакціях імунної відповіді;
• має сильну антиоксидантну дію (він здатний діяти руйнівно на вільні радикали кисню і таким чином запобігати перекисному окисленню ліпідів);
• стимулює гемопоез (утворення формених елементів у червоному кістковому мозку);
• бере участь у реакціях приєднання заліза до гемоглобіну.

Синтез плазмового церулоплазміну здійснюється переважно власними клітинами печінки, а меншою мірою – форменими елементами крові (лімфоцитами та макрофагами), а підтримання його рівня в крові контролюється рядом гормонів та медіаторів імунної системи: кортикостероїдними гормонами, глюкагоном, простагландинами класу Е2. Біосинтез церулоплазміну стимулюється естрогенами, тому при гіперестрогенемії його рівень підвищується, що спостерігається під час вагітності та при прийомі оральних контрацептивів.

Підвищення значень:

• хронічні запальні процеси (особливо після перенесених хірургічних операцій);
• гострий період інфекцій, що протікають із лихоманкою та розпадом клітинних елементів;
• при неспецифічній пневмонії;
• туберкульоз легень;
• ревматизм;
• інфекційний неспецифічний поліартрит;
• злоякісні новоутворення, метастази раку;
• лейкози, лімфогранулематоз;
• при захворюваннях печінки: гепатити, цирози печінки, механічна (але не паренхіматозна жовтяниця);
• перніціозна анемія;
• гостра дизентерія;
• меланома;
• шизофренія;
• інфаркт міокарда;
• вагітність (пізні стадії);
• прийом протизаплідних засобів.

Зниження значень:

• знижений синтез: при гепатолентикулярній (гепатоцеребральній) дегенерації, або хворобі Вільсона-Коновалова, при якій у поодиноких хворих виявлено різко виражене зниження рівня церулоплазміну, проте повністю глікопротеїн із плазми не зникає; синдром Менкеса (або хвороби кучерявого волосся); при тяжких захворюваннях печінки;
• підвищені втрати: при ураженні шлунково-кишкового тракту (через стінку кишечника та шлунка разом із фракціями загального білка плазми); при ураженні нирок (з сечею при нефротичному синдромі);
• зниження абсорбції міді: при тяжких порушеннях всмоктування, недостатності харчування;
• у новонароджених.