Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• дослідження метаболізму цинку.

Цинк – життєво важливий елемент, один із найпоширеніших мікроелементів організму, кількісно, другий після заліза. Цинк входить до складу понад 300 металоферментів, серед яких – карбангідраза, лужна фосфатаза, РНК- та ДНК-полімерази, тимідинкіназні карбоксипептидази, алкогольдегідрогеназа. Ключова роль цинку у синтезі білка та нуклеїнових кислот пояснює порушення росту та загоєння ран, що спостерігаються при дефіциті цього елемента. Він бере участь у механізмах, пов'язаних із процесами регуляції експресії генів. Це пов'язано в цілому з біологією розвитку, у тому числі розвитку плода, а також з регуляцією синтезу стероїдних, тиреоїдних та інших гормонів.

Клінічні прояви дефіциту цинку (як і випливає з різноманіття його біологічних функцій) не специфічні, варіюють і залежить від ступеня і тривалості дефіциту. Симптоми дефіциту включають затримку росту, почастішання інфекцій, пов'язане з порушеннями функцій імунної системи, діарею, втрату апетиту, зміну пізнавальних функцій, порушення вуглеводного обміну, анемію, збільшення печінки та селезінки, тератогенез, ураження шкіри, випадання волосся та порушення зору.

Для дослідження статусу цинку в організмі краща сироватка або плазма (гемоліз може спотворювати результат!). Рівень цинку в крові схильний до добового ритму – пік вранці близько 9 години ранку і потім ще один близько 6 години вечора. Після їди рівень цинку знижується. Слід контролювати умови взяття проби (час, прийом їжі, наявність лікарської терапії).Вміст альбуміну в крові (зниження в період гострої фази запалення) може вплинути на результат, тому бажано паралельно досліджувати рівень альбуміну та С-реактивного білка.

Дослідження екскреції цинку із сечею є індикатором слабко пов'язаного, обмінного пулу цинку та не завжди відображає загальні запаси елемента в організмі. Вміст цинку в сечі залежить від рівня надходження в організм і спрямованості процесів метаболізму в організмі. Екскреція цинку із сечею може триразово зрости після короткочасного голодування внаслідок активації катаболічних процесів. Низький рівень цинку у волоссі дітей корелює із уповільненням загального зростання. Дослідження цинку у волоссі використовують для оцінки дефіциту цього елемента. Слід мати на увазі, що на результат дослідження можуть впливати швидкість росту волосся та зовнішні забруднення: фарби для волосся, лікувальні шампуні, косметичні засоби для волосся, що містять цинк.

Зниження рівня:

• серповидноклітинна анемія;
• ентеропатичний акродерматит (хвороба Данбольта);
• тифоїдна лихоманка;
• легеневий туберкульоз;
• метастатична карцинома печінки;
• целіакія та інші захворювання шлунково-кишкового тракту;
• таласемія;
• гострий інфаркт міокарда;
• тяжкі хвороби печінки;
• гострі інфекції;
• гіпогонадальний дворфізм;
• лейкемія, лімфома;
• ревматоїдний артрит;
• хвороби нирок;
• вагітність;
• порушення нюху, смаку та загоєння ран;
• різні ураження шкіри;
• алопеція;
• гіпоальбумінемія;
• гострий стрес;
• застосування цисплатину, кортикостероїдів, естрогенів, інтерферону, оральних контрацептивів, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти, фенітоїну, тіазидів (довго).