Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• визначення ризику серцево-судинних захворювань;
• діагностика гомоцистінурії;
• цукровий діабет;
• старече недоумство та хвороба Альцгеймера.

Амінокислота, проміжний продукт, що утворюється у процесі метаболізму амінокислоти метіоніну. Загальний гомоцистеїн плазми є сумою вільного і пов'язаного гомоцистеїну.

При виявленні підвищеного вмісту гомоцистеїну рекомендується досліджувати паралельно концентрацію креатиніну, ТТГ, фолієвої кислоти, вітаміну В12 для встановлення можливої причини ГГЦ та проведення адекватного лікування.

Гомоцистеїн може ушкоджувати стінки судин, роблячи їхню поверхню пухкою. На пошкоджену поверхню осаджуються холестерин та кальцій, утворюючи атеросклеротичну бляшку. Підвищений рівень гомоцистеїну посилює тромбоутворення. Підвищення рівня гомоцистеїну крові на 5 мкмоль/л призводить до збільшення ризику атеросклеротичного ураження судин на 80% у жінок та на 60% у чоловіків.

У людей з підвищеним рівнем гомоцистеїну підвищується ризик виникнення хвороби Альцгеймера та старечого недоумства.

При поєднанні ГГЦ та цукрового діабету частіше виникають судинні ускладнення: захворювання периферичних судин, нефропатія, ретинопатія та ін.

Під час вагітності підвищені рівні гомоцистеїну можуть бути причиною таких ускладнень, як спонтанні аборти, прееклампсія та еклампсія, венозна тробемболія.

Найчастішою причиною ГГЦ є дефіцит фолієвої кислоти. Нестача вітаміну В12, навіть за адекватного надходження фолієвої кислоти, також може призвести до накопичення гомоцистеїну. Слід зазначити, що дефіцит як фолієвої кислоти, так і вітаміну B12 може незалежно від гомоцистеїну збільшувати ризик серцево-судинних захворювань.

Значне підвищення вмісту загального гомоцистеїну спостерігається у пацієнтів із гомоцистинурією. Це рідкісне генетичне захворювання, пов'язане із порушенням ферментативних процесів метаболізму гомоцистеїну. Пацієнти з гомоцистинурією характеризуються затримкою розумового розвитку, раннім атеросклерозом, а також артеріальною та венозною тромбоемболією.

Визначення гомоцистеїну в плазмі в даний час застосовують для оцінки ризику серцево-судинних захворювань, поряд з визначенням рівня холестерину, ліпопротеїдів високої та низької щільності, фібриногену, С-реактивного білка чутливим методом.

Дослідження, проведені останніми роками, показують, що гомоцистеїн є незалежним чинником ризику серцево-судинних захворювань. За даними клінічних досліджень, збільшення концентрації гомоцистеїну в плазмі на 5 мкмоль/л збільшує ризик серцево-судинних захворювань та загальної смертності у 1,3 – 1,7 раза. Зниження підвищеного рівня гомоцистеїну в плазмі може запобігати виникненню серцево-судинних ускладнень.

Підвищення рівня:

• дефіцит фолату, вітаміну В6, В12;
• гомоцистинурія, генетичні дефекти ферментів, що беруть участь у метаболізмі гомоцистеїну (рідко);
• ниркова недостатність;
• виражений псоріаз;
• проліферативні захворювання;
• гіпотиреоз;
• діабет;
• психіатричні порушення;
• когнітивні розлади старечого віку;
• ускладнення вагітності (прееклампсія, низька вага при народженні, передчасні пологи, повторне невиношування вагітності, відшарування плаценти), дефекти розвитку (наприклад, дефекти нервової трубки плода);
• куріння, вживання кави (кофеїн);
• лікарські препарати: антагоністи фолату (наприклад, метотрексат), закис азоту, метформін, ніацин, теофілін, L-dopa, андрогени, аміноглютетімід, циклоспорин, фібрати, діуретики; цистин (при ціанід-нітропрусидному тесті).

Зниження рівня:

• синдром Дауна;
• вагітність;
• гіпертиреоз;
• рання стадія діабету;
• лікарські препарати: пеніциламін, n-ацетилцистеїн, місна, естрогени, тамоксифен, бетаїн, симвастатин.