Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• остеопороз;
• м'язова слабкість;
• acne vulgaris у дорослих;
• гірсутизм;
• аномальна пігментація шкіри;
• передчасний статевий розвиток;
• олігоменорея;
• артеріальна гіпертензія;
• діагностика хвороб Аддісона та Іценка-Кушинга.

Стероїдний гормон кори надниркових залоз, найбільш активний із глюкокортикоїдних гормонів. Регулятор вуглеводного, білкового та жирового обміну.

Кортизол виробляється пучковою зоною кори надниркових залоз під контролем АКТГ. У крові 75% кортизолу пов'язані з кортикостероїд-зв'язуючим глобуліном (транскортином), який синтезується печінкою. Ще 10% слабко пов'язані з альбуміном.  Кортизол метаболізується у печінці, період напіврозпаду гормону становить 80-110 хвилин, він фільтрується у ниркових клубочках та видаляється із сечею.

Цей гормон відіграє ключову роль у захисних реакціях організму на стрес. Він має катаболічну дію. Підвищує концентрацію глюкози в крові за рахунок збільшення її синтезу та зниження утилізації на периферії (антагоніст інсуліну). Зменшує утворення та збільшує розщеплення жирів, сприяючи гіперліпідемії та гіперхолестеринемії. Кортизол має невелику мінералокортикоїдну активність, але при надмірному його утворенні спостерігається затримка натрію в організмі, набряки та гіпокаліємія; формується негативний баланс кальцію. Кортизол потенціює судинозвужувальну дію інших гормонів, збільшує діурез. Кортизол має протизапальну дію та зменшує гіперчутливість організму до різних агентів, супресивно діючи на клітинний та гуморальний імунітет. Кортизол стабілізує мембрани лізосом. Сприяє зменшенню кількості зозинофілів та лімфоцитів у крові при одночасному збільшенні нейтрофілів, еритроцитів та тромбоцитів.

Характерний добовий ритм секреції: максимум у ранкові години (6-8 год), мінімум – у вечірні (20-21 год). Секреція кортизол мало змінюється з віком. При вагітності спостерігається прогресивне зростання концентрації, пов'язане із підвищенням вмісту транскортину: у пізні терміни вагітності відзначають 2-5-кратне підвищення. Може порушуватись добовий ритм виділення цього гормону. У разі часткового або повного блоку в синтезі кортизолу відбувається підвищення концентрації АКТГ та сукупної концентрації кортикоїдів.

Підвищення рівня кортизолу:

• базофільна аденома гіпофіза;
• синдром Іценко - Кушинга;
• аденома наднирника;
• рак наднирників;
• узелкова гіперплазія наднирників;
• ектопічний КРГ- синдром (кортикотропін-рилізинг гормон);
• ектопічний АКТГ-синдром;
• сукупна форма синдрому полікістозних яєчників;
• гіпотиреоз (зниження катаболізму);
• гіпертиреоїдних стан;
• гіпоглікемія;
• ожиріння;
• депресія;
• СНІД (у дорослих);
• цироз печінки (зниження катаболізму);
• некомпенсований цукровий діабет;
• прийом атропіну, АКТГ, кортикотропін-рилізинг-гормону, кортизону, синтетичних глюкокортикоїдів, естрогенів, глюкагону, інсерліна, інтерферонів (a-2, b, g), інтерлейкіну-6, опіатів, пероральних контрацептивів, вазопресину.

Зниження рівня кортизолу:

• гипопитуитаризм;
• хвороба Аддісона;
• вроджена недостатність кори надниркових залоз;
• стан після прийому глюкокортикоїдів;
• адреногенітальний синдром;
• гіпотиреоїдноий стан (зниження секреції);
• печеночно-клітинна недостатність - зниження секреції (цироз печінки, гепатит);
• різке зниження ваги;
• прийом барбітуратів, беклометазону, клонідину, дексаметазону, дезоксикортикостерону, декстроамфетамін, ефедрину, етомідата, кетоконазолу, леводопи, сульфату магнію, мідазоламу, метилпреднізолону, морфіну, окису азоту, препаратів літію, триамцинолона (при тривалому лікуванні).