Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• оцінка ризику розвитку атеросклерозу (у комплексі з холестеролом та його фракціями);
• подагра;
• панкреатит;
• інфаркт міокарда;
• спадкові порушення обміну;
• атеросклероз та пов'язані з ним захворювання серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда (прогнозування, оцінка ризику, діагностика);
• хвороби печінки та нирок;
• ендокринна патологія (мікседема, цукровий діабет).

Тригліцериди. Основні ліпіди крові, що є основним джерелом енергії для клітин. Надходять до організму з їжею, а також синтезуються клітинами жирової тканини, печінки, кишківника. Чи не циркулюють у вільному вигляді, а пов'язані з білками і переносяться у вигляді макромолекулярних комплексів - ліпопротеїдів. Є основними ліпідами жирових відкладень та харчових продуктів. Молекула тригліцериду містить триатомний гліцерин і 3 залишки вищих жирних кислот, переважно пальмітинової, стеаринової, лінолевої та олеїнової.

Основне джерело енергії для клітин. Тригліцериди накопичуються в жирових клітинах, звідки після гідролізу розщеплюються до гліцерину та жирних кислот та звільняються в систему циркуляції. Рівень цього показника у крові змінюється з віком.

Холестерол (холестерин) – вторинний одноатомний циклічний спирт. У крові та тканинах організму міститься у вільній та естерифікованій формах. Вільний холестерол – компонент клітинних плазматичних мембран, а також мембран мітохондрій та ендоплазматичної мережі (у меншій кількості). У сироватці крові переважають його ефіри. Холестерол є попередником статевих гормонів, кортикостероїдів, жовчних кислот, вітаміну D.

До 80% холестеролу синтезується в печінці, а решта надходить в організм із продуктами тваринного походження (жирне м'ясо, вершкове масло, яйця). Холестерол нерозчинний у воді, транспорт його між тканинами та органами відбувається за рахунок утворення ліпопротеїдних комплексів. Виділяють фракції холестеролу ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїдів високої щільності (ЛПЗЩ), що відрізняються за складом та функціями.

Рівень холестеролу при народженні нижче 3,0 ммоль/л. З віком рівень його у крові збільшується, з'являються статеві відмінності у концентрації. У чоловіків рівень холестеролу зростає в ранньому та середньому віці та знижується в старості. У жінок концентрація холестерину з віком збільшується повільніше, аж до менопаузи, надалі може перевищувати рівень чоловіків. Це з дією статевих гормонів. Естрогени знижують, а андрогени підвищують рівень загального холестерину. Накопичення холестерину є фактором ризику розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця (ІХС). Високий ризик розвитку ІХС у дорослих – концентрація холестеролу у крові вище 6,22 ммоль/л. При концентрації загального холестеролу в діапазоні прикордонних значень та вище доцільно досліджувати холестерол у комплексі з визначенням тригліцеридів, холестеролу ЛПВЩ та ЛПНЩ.

Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) є основною транспортною формою холестеролу, переносячи його головним чином у вигляді ефірів холестеролу. Належать до бета-ліпопротеїнів.

Ліпопротеїни в крові здійснюють транспорт ліпідів, включаючи холестерол, від однієї клітинної популяції до іншої. Вважається, що показник холестерол-ЛПНГ більше корелює з ризиком атеросклерозу, ніж рівень загального холестеролу, оскільки саме ця фракція забезпечує приплив холестерину до судин та органів. В умовах патології ЛПНГ захоплюються клітинами у стінках судин з утворенням атеросклеротичних бляшок, які звужують просвіт судин та сприяють тромбоутворенню.

Ліпопротеїни в крові здійснюють транспорт ліпідів, у тому числі холестеролу, від однієї клітинної популяції до іншої. На відміну від інших ліпопротеїнів, ЛПВЩ здійснюють транспорт холестерину від клітин периферичних органів (у тому числі судин серця, артерій мозку та ін) до печінки, де холестерол переводиться в жовчні кислоти та виводиться з організму. У жінок у середньому значення ЛПВЩ вище, ніж у чоловіків. Зниження концентрації ЛПВЩ-холестеролу нижче 0,90 ммоль/л для чоловіків та нижче 1,15 ммоль/л для жінок, а також співвідношення холестеролу ліпопротеїнів низької щільності до ліпопротеїнів високої щільності більше 3:1 пов'язується з підвищеним ризиком атеросклерозу.