Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• оцінка стану плаценти та моніторування вагітності (хронічна гіпертензія, пізні терміни ускладнених вагітностей) у комплексі з визначенням вільного естріолу;
• діагностика трофобластних захворювань - міхурове занесення та хоріонкарциноми.

Діагностичний тест для визначення ускладнень вагітності, стану плаценти та патології трофобласту.

Більше 100 років тому, в 1905 р., була відкрита ендокринна функція плаценти, а в 1962 р. Josimovich і MacLaren виявили і довели, що плацента продукує білок подібний до гіпофізарного гормону росту і пролактину. Цей протеїн, який отримав назву людський плацентарний лактоген (ПЛ), виявився потужним метаболічним гормоном. Впливаючи на вуглеводний та жировий обмін, він сприяє збереженню глюкози та азотовмісних сполук в організмі матері, забезпечуючи плід достатньою кількістю поживних речовин. Одночасно він викликає мобілізацію вільних жирних кислот – джерела енергії материнського організму.

Під час вагітності його кількість перевищує у 100 разів секрецію гіпофізарного гормону росту. Він активно впливає обмін речовин матері, сприяє споживанню глюкози в організмі плода, знижує синтез білка в матері. Це збільшує запас амінокислот, які використовують плід для свого формування. Підводний човен посилює вироблення прогестерону, стимулює розвиток молочних залоз, має лактогенну дію і виявляє імуносупресивний ефект, важливий для нормального розвитку вагітності. Таким чином, плацента і плід беруть на себе функцію управління обміном речовин материнського організму, пристосовуючи його до потреб плоду, що розвивається. Плацентарний лактоген є також антагоністом інсуліну. Тому зміни метаболізму матері, що викликаються гормонами плаценти, істотно відбиваються на стані матері, хворої на цукровий діабет.

ПЛ синтезується трофобластом, починаючи з 5-го тижня вагітності. Концентрація його корелює з масою плаценти та плоду, росте і досягає плато приблизно на 36 тижні вагітності. Після пологів його рівень швидко падає. Концентрація підводного човна знаходиться в прямій залежності від маси плаценти або плацент (при багатоплідності). Так як плацента – єдине джерело цього гормону, його визначення є прямим показником стану плаценти. У жінок, які страждають на ниркову патологію, спостерігається підвищення вмісту в крові підводного човна; концентрація його знижується при гіпертонічній хворобі, пізніх токсикозах вагітності.

У І триместрі вагітності при розвитку плацентарної недостатності значно знижується рівень підводного човна. Вкрай низькі значення його концентрації виявляються напередодні загибелі ембріона і за 1 - 3 дні до мимовільного викидня. У пізніші терміни вагітності зниження концентрації ПЛ виявляється при нирковій недостатності та хронічній гіпоксії плода. При цьому вміст підводного човна в крові коливається в широких межах, проте у більшості вагітних істотно нижче норми. При гіпоксії плода концентрація цього гормону у крові знижується майже 3 разу.

Визначення плацентарного лактогену використовують під час моніторингу вагітності.Зниження його рівня порівняно з референсними значеннями для даного терміну вагітності, особливо, що виявляються повторно, є свідченням дисфункції плаценти. Це може бути при переношеній вагітності, уповільненому розвитку плода, при прееклампсії та еклампсії.

Велику клінічну значимість становить різке зниження гормону. При зниженні на 50% референсних значень прогнозується загроза для плода, а при зниженні на 80% - його антенатальна загибель. Особливо доцільно визначати ПЛ у жінок, які страждають на хронічні захворювання, такі як артеріальна гіпертензія. Але ще більш інформативно поєднане дослідження плацентарного лактогену, що відображає переважно функціональний стан плаценти, та вільного естріолу, що відображає функціональний стан як плаценти, так і плода.

При багатоплідній вагітності внаслідок збільшення маси плаценти його концентрація збільшена. Підвищення концентрації плацентарного лактогену у крові матері спостерігається також за наявності резус-конфлікту, цукрового діабету та макросомії плода. У цьому випадку через діабет, що погано піддається лікуванню, у жінки може розвинутися дуже велика дитина. Збільшення його розмірів і ваги відбувається завдяки виробленню в організмі плоду надлишкової кількості інсуліну, який сприяє відкладенню надлишку глікогену в його тканинах. Низький рівень плацентарного лактогену у вагітних спостерігається при трофобластних захворюваннях - міхуровому заносі та хоріонепітеліомі. Його визначення важливе у комплексній діагностиці цієї патології, що загрожує загибеллю плода та матері. Чим вище ступінь злоякісності, тим нижчий рівень плацентарного лактогену стосовно хорионическому гонадотропіну. Для контролю терапії цих пухлин необхідно використовувати визначення b-ХГЛ.

Підвищення значень у вагітних:

• трофобластна пухлина;
• багатоплідна вагітність;
• резус-конфлікт;
• велика плацента у хворих на цукровий діабет.

Зниження значень у вагітних:

• гіпертензивна токсемія (зниження передує спонтанному аборту);
• після 30 тижнів – ризик для плода;
• міхурове занесення;
• хоріонкарцинома.