Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• скринінг наявності патології коагуляції крові, обумовленої ізольованим чи поєднаним дефіцитом факторів протромбінового комплексу;
• виявлення інгібіторів коагуляції (ВА, інших);
• моніторинг антикоагулянтної терапії (МНО);
• дисфібриногенемія;
• моніторинг функції синтезу білка у печінці;
• попередній передопераційний скринінг показників гемостазу.

Протромбін - складний білок, один з найважливіших показників коагулограми, що характеризує стан системи згортання крові. Протромбін або фактор II згортання крові - це попередник тромбіну (білка, що стимулює утворення тромбу). Протромбін синтезується в печінці за участю вітаміну К. На підставі аналізу протромбінів лікар може оцінити роботу та виявити захворювання печінки та шлунково-кишкового тракту. Для характеристики системи гемостазу (згортання крові) аналіз протромбінів крові є найбільш важливим тестом, що входить в гемостазіограму.

• Протромбіновий час – показник у секундах відображає час згортання крові пацієнта.
• Протромбін за Квіком – це найпопулярніший метод аналізу протромбіну. Аналіз показує активність протромбіну в плазмі пацієнта, виявлену за калібрувальним графіком, побудованим у процесі вимірювання протромбінового часу в розведених розчинах нормальної плазми. Виражається у відсотках.
• Індекс протромбіну – це відсоткове співвідношення нормативного протромбінового часу до протромбінового часу пацієнта.
• Протромбіновий індекс МНО – цей аналіз рекомендується до використання експертами ВООЗ та міжнародними комітетами для контролю терапії пацієнтів непрямими антикоагулянтами – препаратами, що уповільнюють згортання крові та знижують рівень протромбіну. Антикоагулянти використовуються для лікування тромбозу, тромбофлебіту, емболії легень, тому протромбіновий індекс МНО дає змогу лікарю оцінити ефективність лікування цих захворювань.

Підвищення % протромбіну за Квіком (укорочення протромбінового часу, зниження МНО):

• застосування харчових добавок, що містять вітамін К;
• збільшене споживання продуктів із високим вмістом вітаміну К (печінка, броколі, нут, зелений чай, капуста, соєві боби);
• застосування естроген-вмісних препаратів, включаючи протизаплідні засоби або гормональну замісну терапію.

Зниження % протромбіну за Квіком (подовження протромбінового часу, збільшення МНО):

• набутий дефіцит факторів згортання внаслідок патології печінки, ДВЗ, вовчакового антикоагулянту, присутності інгібіторів згортання;
• дефіцит вітаміну К у дієті (II, VII, X фактори утворюються у гепатоцитах у присутності вітаміну К);
• дефіцит вітаміну К у матері (геморагічний діатез у новонародженого);
• спадковий дефіцит I, II, V, VII та X факторів;
• лікарські засоби – антагоністи вітаміну К (антикоагулянти – фенілін та ін., кумарини та посилюють їх дію препарати: анаболічні стероїди, клофібрат, глюкагон, тироксин, індометацин, неоміцин, оксифенбутазон, саліцинати, саліцилати. Гепарин, упари, рівароксабан, апіксабан – інгібітори Х фактора);
• хибне спотворення результату внаслідок преаналітичних похибок (взяття крові вище мітки на контейнері з антикоагулянтом, взяття крові нижче мітки – неадекватне співвідношення обсягу плазми та антикоагулянту, проблемне взяття та активація згортання до змішування проби з антикоагулянтом та ін.).