Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• моніторинг перебігу захворювання, доклінічна діагностика метастазування та оцінка ефективності терапії карциноми підшлункової залози, що проводиться;
• спостереження за пацієнтами з можливим рецидивом раку шлунка раку шлунка – у поєднанні з РЕА (раково-ембріональним антигеном);
• РЕА – негативні карциноми товстого кишечника.

Маркер карциноми підшлункової залози.

Виробляється клітинами карциноми підшлункової залози, рідше пухлин шлунка (другий за значимістю маркер цих пухлин) та печінки. СА 19-9 є глікопротеїном, що продукується в нормі клітинами епітелію шлунково-кишкового тракту (Мюллерова протока, підшлункової залози, шлунка, печінки, тонкої та товстої кишки) плода. Молекулярна маса його висока, близько 1000000 Так. У незначних концентраціях СА 19-9 у нормі може виявлятися у дорослих у клітинах слизового епітелію, підшлункової залози, печінки та легень. Як онкомаркер, не має високої специфічності, тому не придатний для скринінгового обстеження. Рівень цього маркера залежить від застосовуваного методу. Тому повторні дослідження бажано проводити аналогічним методом, в одній і тій самій лабораторії.

Підвищений рівень цього маркера є поганою прогностичною ознакою у хворих на рак товстої та прямої кишки. Величина підвищення не пов'язана з масою пухлини, але тест може бути використаний для стеження за перебігом хвороби. Величини >10 000 МО/мл вказують на метастазування пухлини. Цей маркер виводиться виключно із жовчю. Тому будь-який холестаз супроводжується значним підвищенням його концентрації.У цих випадках для уточнення діагнозу необхідно одночасно досліджувати Гамма-ГТ (гамма-глутаматтрансферазу) та лужну фосфатазу.

За допомогою цього показника можна оцінити можливість резекції підшлункової залози. При концентрації перевищує 1000 МО/мл тільки у 5% пухлина операбельна, але при концентрації менше 1000 МО/мл у 50% хворих на пухлину підшлункової залози може бути видалена. Після операції рецидив ймовірний, якщо концентрація СА 19-9 збільшується протягом 1-7 місяців. Даний показник дозволяє оцінити наявність метастазів: практично всі пацієнти з дуже високими показниками СА 19-9 (понад 10000 МО/мл) мають віддалені метастази.

Підвищення значень

Онкопатологія (значне підвищення рівня):

• рак підшлункової залози (найчастіше) (чутливість методу 70-95%);
• рак жовчного міхура або жовчних шляхів та первинний рак печінки (при раку гепатобіліарної системи чутливість від 22 до 51%);
• рак шлунку;
• колоректальний рак;
• рак молочної залози;
• рак яєчників, матки;

Доброякісні стани (невелике підвищення, зазвичай до 100 Од/мл, рідше до 500 Од/мл):

• гострий та хронічні панкреатити;
• холангіти;
• цироз печінки;
• муковісцидоз.