Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• диференційна діагностика захворювань щитовидної залози;
• контрольне дослідження при ізольованому Т3-токсикозі.

Стимулятор поглинання кисню та активатор метаболізму.

Амінокислотний гормон щитовидної залози. Виробляється фолікулярними клітинами щитовидної залози під контролем (ТТГ). У периферичних тканинах утворюється під час дейодування Т4. Більшість циркулюючого у крові Т3 пов'язані з транспортними білками, біологічні ефекти надає вільна частина гормону, що становить 30-50% концентрації загального Т4. Цей гормон активніший за Т4, але знаходиться в крові в меншій концентрації. Збільшує теплопродукцію та споживання кисню всіма тканинами організму, за винятком тканин головного мозку, ретикуло-ендотеліальної системи та гонад. Стимулює синтез вітаміну А в печінці. Знижує концентрацію холестерину та тригліцеридів у крові, прискорює обмін білка. Підвищує екскрецію кальцію із сечею, активує обмін кісткової тканини, але більшою мірою – резорбцію кістки. Має позитивну хроно- та інотропну дію на серці. Стимулює ретикулярну формацію та кіркові процеси у центральній нервовій системі.

Для загального T3 характерні сезонні коливання: максимальний рівень посідає період із вересня до лютого, мінімальний - на літній період. До 11-15 років його концентрація загального сягає рівня дорослих. У чоловіків та жінок старше 65 років спостерігається зниження загального Т3 у сироватці та плазмі. В еутиреоїдному стані концентрація гормону може виходити за межі референсних значень за зміни кількості гормону, пов'язаного з транспортним білком. Збільшення концентрації цього гормону виникає при підвищенні його зв'язування у таких ситуаціях: вагітність, гепатит, ВІЛ-інфекція, порфірія, гіперестрогенія.

Підвищення рівня Т3 загального:

• тиротропінома;
• токсичний зоб;
• ізольований Т3 токсикоз;
• тиреоїдити;
• тиротоксична аденома щитовидної залози;
• Т4-резитентний гіпотиреоз;
• синдром резистентності до тироїдних гормонів;
• ТТГ-незалежний тиротоксикоз;
• післяпологова дисфункція щитовидної залози;
• хоріокарцинома;
• мієломи з високим рівнем IgG;
• нефротичний синдром;
• хронічні захворювання печінки.
• наростання маси тіла;
• системні захворювання;
• гемодіаліз;
• прийом аміодарону, естрогенів, лівотироксину, метадону, оральних контрацептивів.

Зниження рівня Т3 загального:

• синдром еутиреоїдного хворого;
• некомпенсована первинна недостатність надниркових залоз;
• хронічні захворювання печінки;
• тяжка нетиреоїдальна патологія, включаючи соматичні та психічні захворювання. період одужання після тяжких захворювань;
• первинний, вторинний, третинний гіпотиреоз;
• артифікаційний тиреотоксикоз внаслідок самопризначення Т4;
• низькобілкова дієта;
• прийом таких препаратів, як антитиреоїдні засоби (пропілтіоурацил, мерказоліл), анаболічні стероїди, бета-адреноблокатори (метопролол, пропранолол, атенолол), глюкокортикоїди (дексаметазон, гідрокортизон), нестероїдні проти, гіполіпідемічні засоби (колестипол, холестирамін), рентгеноконтрастні засоби, тербуталін.