Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• знижений чи підвищений рівень ТТГ;
• контрольне дослідження при виявленому дифузному токсичному зобі (1,5-2 роки 1-3 рази на місяць);
• зоб;
• клінічна картина гіпотиреозу чи тиреотоксикозу.

Найважливіший стимулятор синтезу білків.

Виробляється фолікулярними клітинами щитовидної залози під контролем ТТГ (тиреотропного гормону). Є попередником Т3. Підвищуючи швидкість основного обміну, збільшує теплопродукцію та споживання кисню всіма тканинами організму, за винятком тканин головного мозку, селезінки та яєчок. Збільшує потребу організму у вітамінах. Стимулює синтез вітаміну А у печінці. Знижує концентрацію холестерину та тригліцеридів у крові, прискорює обмін білка. Підвищує екскрецію кальцію із сечею, активує обмін кісткової тканини, але більшою мірою – резорбцію кістки. Має позитивну хроно- та інотропну дію на серці. Стимулює ретикулярну формацію та кіркові процеси у центральній нервовій системі.

Протягом дня максимальна концентрація тироксину визначається з 8 до 12 год, мінімальна – з 23 до 3 год. Протягом року максимальні величини Т4 спостерігаються у період між вереснем та лютим, максимальні – у літній час. У жінок концентрація тироксину нижча, ніж у чоловіків. Під час вагітності концентрація тироксину наростає, досягаючи максимальних величин у III триместрі. Рівень гормону у чоловіків та жінок залишається відносно постійним протягом усього життя, знижуючись лише після 40 років.

Концентрація вільного тироксину, як правило, залишається в межах норми при тяжких захворюваннях, не пов'язаних із щитовидною залозою (концентрація загального Т4 може бути зниженою!).

Підвищенню рівня Т4 сприяють високі концентрації білірубіну в сироватці, ожиріння, накладення джгута під час взяття крові.

Підвищення рівня Т4 (тироксину) вільного:

• токсичний зоб;
• тиреоїдити;
• тиреотоксична аденома;
• синдром резистентності до тиреоїдних гормонів;
• ТТГ-незалежний тиреотоксикоз;
• гіпотиреоїдизм, лікований тироксином;
• сімейна дизальбумінемічна гіпертироксинемія;
• післяпологова дисфункція щитовидної залози;
• хоріокарцинома;
• стани, при яких знижується рівень або зв'язуюча здатність тироксинзв'язуючого глобуліну;
• мієломи з високим рівнем IgG;
• нефротичний синдром;
• хронічні захворювання печінки;
• тиреотоксикоз внаслідок самопризначення Т4;
• ожиріння;
• прийом таких препаратів як: аміодарон, препарати гормонів щитовидної залози (левотироксин), пропранолол, пропілтіоурацил, аспірин, даназол, фуросемід, радіографічні препарати, тамоксифен, вальпроєва кислота;
• лікування гепарином та захворювання, пов'язані з підвищенням вільних жирних кислот.

Зниження рівня Т4 (тироксину) вільного:

• первинний гіпотиреоз, не лікований тироксином (вроджений, набутий: ендемічний зоб, аутоімунний тиреоїдит, новоутворення в щитовидній залозі, велика резекція щитовидної залози);
• вторинний гіпотиреоз (синдром Шихана, запальні процеси у сфері гіпофіза, тиреотропінома);
• третичний гіпотиреоз (черепно-мозкові травми, запальні процеси в галузі гіпоталамуса);
• дієта з низьким вмістом білка та значна недостача йоду;
• контакт зі свинцем;
• хірургічні втручання;
• різке зниження маси тіла у жінок з ожирінням;
• вживання героїну;
• прийом наступних препаратів: анаболічні стероїди, протисудомні засоби (фенітоїн, карбамазепін), передозування тиреостатиків, клофібрат, препарати літію, метадон, октреотид, оральні контрацептиви.