Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• діагностика інфаркту міокарда;
• обстеження пацієнтів з інфарктом міокарда та нестабільною стенокардією з прогностичною метою;
• вибір тактики лікування хворих на гострий коронарний синдром;
• контроль впливу хіміотерапії на міокард.

Високоспецифічний маркер ураження міокарда.

Тропоніни – невеликі білки, включені в процес регуляції м'язового скорочення. Два види тропонінів, тропонін-I і тропонін-T, структурно розрізняються в скелетному та серцевому м'язах, тому кардіоспецифічні форми тропоніну-I і тропоніну-T можна ізольовано виявити методами імуноаналізу. Для тропонінів відношення концентрації всередині м'язових клітин до концентрації в плазмі набагато вище, ніж для ферментів і міоглобіну, що робить ці білки високочутливими маркерами ураження міокарда.

Близько 5% тропоніну-I усередині м'язових клітин знаходиться у вільному вигляді в цитоплазмі, що пояснює його появу в плазмі крові вже через 3-6 годин після ушкодження серцевого м'яза (цьому сприяє також і малий розмір молекул тропоніну). Основна ж кількість тропоніну-I у клітині пов'язана з м'язовими філаментами і при ураженні серцевої клітини звільняється повільно, внаслідок чого збільшена концентрація тропоніну в крові зберігається протягом 1-2 тижнів після пошкодження міокарда. Період збільшеного виділення тропоніну-I, таким чином, перекриває "діагностичні вікна" як креатинкінази-МВ, так і ЛДГ.Пік концентрації тропоніну-I спостерігається на 14-20 годин після появи болю в грудях, через 7 годин після розвитку гострого інфаркту міокарда концентрація тропоніну-I збільшена у 95% пацієнтів. Після успішного проведення тромболізису спостерігається більший підйом рівня тропоніну-I порівняно з пацієнтами зі стійкою оклюзією (феномен вимивання).

Дослідження тропоніну-I доцільно проводити при обстеженні пацієнтів як у ранні, так і в пізні терміни після появи клінічної симптоматики. Цей тест корисний при вирішенні питань вибору тактики ведення хворих на гострий коронарний синдром, включаючи пацієнтів з нестабільною стенокардією. При гострому коронарному синдромі підвищений рівень тропоніну-I розцінюють як ознаку ішемії міокарда, обумовлену активацією та агрегацією тромбоцитів і веде до некрозу. Підвищення концентрації тропоніну-I у пацієнтів з нестабільною стенокардією говорить про несприятливий прогноз та ризик розвитку інфаркту міокарда в найближчі 4-6 тижнів. Визначення тропоніну-I можна використовувати з метою діагностики інфаркту міокарда у пацієнтів з поєднаним пошкодженням скелетних м'язів (показано, що гострі та хронічні пошкодження скелетних м'язів, надмірні фізичні навантаження, хірургічні операції, виключаючи операції на серці, м'язові травми не викликають підвищення рівня).

Малий підйом серцевого тропоніну-I повинен інтерпретуватися з обережністю. Потенційно до підвищення рівня кардіоспецифічного тропоніну-I можуть наводити різні патологічні стани, що результують у пошкодженні клітин міокарда. Збільшений рівень тропоніну ізольовано не може бути підставою для діагнозу інфаркту міокарда. У поодиноких випадках рівень тропоніну-I може зростати при нирковій недостатності.

Підвищення рівня Тропоніна-I:

• інфаркт міокарда;
• травма серця; операції на серці;
• пошкодження міокарда після перкутанної транслюмінальної коронарної ангіографії, дефібриляції та інших серцевих маніпуляцій;
• нещодавня нестабільна стенокардія (легкий підйом концентрації);
• неішемічна дилятаційна кардіоміопатія;
• лікарська інтоксикація (цитостатики);
• міокардити;
• відторгнення серцевого трансплантата;
• сепсис та інші критичні (шокові) стани;
• термінальна стадія ниркової недостатності;
• міодистрофії Дюшена – Беккера;
• ДВЗ-синдром.