Кров:

Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Урогенітальний зішкріб:

• протягом трьох діб виключити прийом алкоголю і статеве життя;
• безпосередньо перед забором матеріалу протягом двох-трьох годин утриматися від сечовипускання;
• повинно пройти два тижні з дня закінчення прийому антибіотиків і постановки вагінальних свічок (якщо інше не рекомендоване лікарем);
• перед забором матеріалу бажано не проводити туалет зовнішніх полових органів у день здачі аналізу;
• повинно пройти два дні з моменту проведення кольпоскопії (стосується жінок).

Сеча (чоловіки):

Перед збиранням сечі необхідно провести гігієну зовнішніх статевих органів.  Зібрати приблизно 50 мл ранкової сечі в стерильний контейнер. Для правильного проведення дослідження при першому ранковому сечовипусканні невелику кількість сечі (перші 1-2 с) випустити в унітаз, а потім, не перериваючи сечовипускання, підставити контейнер для збору сечі, в який зібрати приблизно 50-100 мл сечі. Потім щільно закрутити ємність кришкою і доставити сечу в відділення «Діасервіс».

Слина:

Необхідно провести ретельну гігієну ротової порожнини: почистити зуби, прополоскати рот водою до повного видалення зубної пасти. Через 30 хвилин можна починати збирання слини в стерильну ємність (бажано в пробірку з червоною кришкою).

Букальний зішкріб:

Необхідно виключити їжу протягом 4-х годин. Перед здачею аналізу ретельно прополоскати ротову порожнину водою або фізіологічним розчином.

Ротоглотковий зішкріб:

Дослідження здається натще! За 3-4 години до взяття мазків не чистити зуби, не полоскати рот/горло, не використовувати жувальну гумку та не палити. За 6 годин до дослідження не використовувати лікарські засоби для зрошення ротоглотки та препарати для розсмоктування, не капати краплі та не промивати носа.

Ліквор:

Спеціальна підготовка до дослідження не потрібна.

Грудне молоко:

Забір біоматеріалу пацієнт робить самостійно!

Перед зціджуванням молока необхідно ретельно помити руки та молочні залози з милом, обробити соски та навколососкову область ватними тампонами, змоченими 70% спиртом (кожна залоза обробляється окремим тампоном). Потім зцідити перші 5-10 мл в окремий посуд (оскільки ця порція молока не придатна для дослідження), наступні 4-5 мл зцідити в стерильний контейнер, намагайтеся при цьому не торкатися країв контейнера тілом. Молоко із кожної залози збирати в окремий контейнер. Після зціджування щільно закрити кришку, намагаючись не торкатися країв контейнера руками. На кожному контейнері необхідно вказати: "права молочна залоза" або "ліва молочна залоза".

Показання до призначення аналізу:

• підготовка до вагітності;
• ознаки внутрішньоутробної інфекції, фето-плацентарна недостатність;
• стан імуносупресії при ВІЛ-інфекції, неопластичних захворюваннях, прийомі цитостатичних препаратів тощо;
• клінічна картина інфекційного мононуклеозу без інфекції, викликаної вірусом Епштейна-Барра;
• гепато-спленомегалія неясної природи;
• гарячка неясної етіології;
• підвищення рівня печінкових трансаміназ, гамма-ГТ, ЛФ без маркерів вірусних гепатитів;
• атиповий перебіг пневмонії у дітей;
• невиношування вагітності.

Якісне визначення ДНК цитомегаловірусу методом полімеразної ланцюгової реакції.

Цитомегаловірус – широко поширений вірус сімейства герпесвірусів. Після закінчення гострого періоду інфекція цитомегаловірус зазвичай переходить в латентну форму, з якої може реактивуватися. Цитомегаловірус відносять до так званих опортуністичних інфекцій: виражені клінічні прояви CMV-інфекції відзначаються найчастіше у пацієнтів з вродженими або набутими імунодефіцитами (у тому числі внаслідок ВІЛ-інфекції, застосування імунодепресантів при трансплантації органів та ін.), а також на фоні фізіологічних станів (діти перших 3 – 5 років життя, вагітні).

Первинна інфекція або (меншою мірою) реактивації інфекції в період вагітності пов'язані з ризиком внутрішньоутробної інфекції, небезпечної для розвитку плода. Прояви інфекції залежать від особливостей імунітету матері, вірулентності та локалізації вірусу. З метою виявлення можливої інфікованості організму цитомегаловірусом, оцінки ризику виникнення гострої інфекції, розпізнавання первинної інфекції доцільно використання тестів: аnti-CMV-IgG та аnti-CMV-IgM у сироватці крові, виявлення вірусної ДНК методом ПЛР.

Референсні значення:

• у нормі – «не виявлено».