Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• підготовка до вагітності (рекомендується обом партнерам);
• ознаки внутрішньоутробної інфекції, фето-плацентарна недостатність;
• ВІЛ інфекція;
• імунодефіцитні стани;
• диференційна діагностика урогенітальних інфекцій; 
• пухирцеві герпетиформні висипання.

Антитіла класу G до вірусу простого герпесу 1 та 2 типів (ВПГ, HSV), що свідчать про попередню або поточну інфекцію вірусом простого герпесу 1 або 2 типів.

Функції. Антитіла класу G виробляються під час хронічної інфекції вірусом простого герпесу першого чи другого типу.

Особливості інфекції. Генітальний герпес викликають дві різні, але споріднені форми вірусу Herpes simplex (простий герпес), відомі як вірус герпесу типу 1 (ВПГ-1) – він частіше викликає "лихоманку" на губах – і вірус герпесу типу 2 (ВПГ-2). Найчастіше причиною поразки геніталій є другий тип. Але й захворювання губ, викликане вірусом I типу, поступово може перейти на інші слизові, зокрема, статеві органи. Зараження може статися в результаті безпосереднього контакту з інфікованими статевими органами при статевих відносинах, при терті статевих органів один про одного, при орапьно-генітальному контакті, анальному статевому акті або орально-анальному контакті. І навіть – від хворого статевого партнера, у якого зовнішніх ознак хвороби поки що немає. Загальною властивістю перелічених вірусів є постійна присутність в організмі людини з моменту інфікування. Вірус може перебувати в "сплячому" або активному стані і не залишає організм навіть під впливом лікарських препаратів. Маніфестний прояв будь-якої герпетичної інфекції свідчить про зниження імунітету. Вірус простого герпесу (Herpes simplex) першого типу є надзвичайно поширеним. Первинне інфікування відбувається, як правило, у дошкільному віці. Надалі ймовірність зараження різко падає. Типовий прояв інфекції – "застуда" на губах. Однак при оральних контактах можлива поразка геніталій. Внутрішні органи уражаються лише за значного зниження імунітету. Для генітального герпесу характерна поява на статевих органах скупчень дрібних хворобливих пухирців. Незабаром вони лопаються, залишаючи дрібні виразки. У чоловіків бульбашки утворюються найчастіше на статевому члені, іноді в сечівнику і прямій кишці. У жінок - зазвичай на статевих губах, рідше в шийці матки або в анальній ділянці. Через 1-3 тижні захворювання проходить. Але вірус проникає в нервові волокна і продовжує існувати, причаївшись у крижовому відділі спинного мозку. У багатьох хворих генітальний герпес дає рецидиви хвороби. Вони виникають з різною частотою - від одного разу на місяць до одного разу на кілька років. Їх провокують інші хвороби, неприємності і навіть просто перегрівання на сонці. Вірус генітального герпесу Herpes simplex 2 типу вражає переважно покривні тканини (епітелій) шийки матки у жінок та статевого члена у чоловіків, викликаючи біль, свербіж, появу прозорих бульбашок (везикул) на місці яких утворюються ерозії/виразки. Однак при оральних контактах можливе ураження покривної тканини губ та ротової порожнини. У вагітних вірус може проникнути через плаценту в плід і викликати у нього вроджені дефекти. Герпес може викликати також мимовільний аборт або передчасні пологи. Але особливо ймовірна небезпека зараження плода в процесі пологів, при проходженні через шийку матки та піхву при первинній або рецидивній генітальній інфекції у матері. Таке зараження на 50% підвищує смертність новонароджених або розвиток у них тяжких ушкоджень головного мозку чи очей. При цьому певний ризик інфікування плода існує навіть у тих випадках, коли у матері на час пологів відсутні будь-які симптоми генітального герпесу. Дитина може заразитися і після народження, якщо у матері або батька є поразки, в роті, або отримати вірус з материнським молоком. Вірус простого герпесу типу II, мабуть, пов'язаний з раком шийки матки та раком піхви та підвищує сприйнятливість до ВІЛ-інфекції, що викликає СНІД! У відповідь використання ВПГ в організмі починається продукція специфічних імуноглобулінів класу М (IgM). У крові їх можна визначити на 4-6-й день після інфікування. Вони досягають максимального значення на 15-20 добу. З 10-14 дня починається продукція специфічних IgG, дещо пізніше - IgA IgM та IgA зберігаються в організмі людини недовго (1-2 місяці), IgG – протягом усього життя (серопозитивність).

Діагностичне значення при первинній інфекції вірусом герпесу має виявлення IgM та/або чотириразове збільшення титрів специфічних імуноглобулінів G (IgG) у парних сироватках крові, отриманих від хворої з інтервалом у 10-12 днів. Рецидивуючий герпес зазвичай протікає на фоні високих показників IgG, що свідчать про постійну антигенну стимуляцію організму. Поява IgM у таких пацієнтів є ознакою загострення хвороби.

ВАЖЛИВО! HSV-інфекція входить до групи TORCH-інфекцій (назва утворена початковими літерами в латинських найменуваннях - Toxoplasma, Rubella, Cytomegalovirus, Herpes), які вважаються потенційно небезпечними для розвитку дитини. В ідеальному випадку проконсультуватися з лікарем та пройти лабораторне обстеження на TORCH-інфекції жінці потрібно за 2-3 місяці до запланованої вагітності, оскільки в цьому випадку буде можливість вжити відповідних лікувальних або профілактичних заходів, а також у майбутньому порівняти отримані результати досліджень до вагітності з результатами обстежень під час вагітності.

Підвищення рівня:

• хронічна інфекція - підвищення титру антитіл більш ніж на 30% при повторних дослідженнях свідчить про активацію інфекції, зниження титру антитіл відповідає позитивній динаміці;
• внутрішньоутробна інфекція можлива, при цьому її ймовірність не відома (якщо дослідження вперше виконано під час вагітності) або не висока (якщо дослідження до вагітності виявляли присутність anti-HSV-IgG).

В межах референсних значень:

• відсутність хронічної інфекції вірусом герпесу першого і/або другого типу;
• гостра інфекція не виключена, але малоймовірна; 
• у випадку, коли не знайдено гостра інфекція, внутрішньоутробна інфекція вірусом простого герпесу виключається.