Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• в комплексі з іншими методами дослідження при діагностиці лямбліозу.

Лямбліоз широко поширене захворювання, яке викликається представником сімейства Protozoe Lamblia intestinalis (Giardia Lamblia). Джерелом інфекції є людина, інфікована лямбліями. Передача інфекції здійснюється фекально-оральним шляхом. Основним фактором передачі є вода, але перенесення може здійснюватися і через харчові продукти, на яких цисти лямблій зберігають життєздатність від 6 годин до 2 діб, можлива і контактна передача від людини до людини. Лямблії здатні викликати серйозні кишкові захворювання людей, як у формі епідемій, так і у вигляді спорадичних випадків. Діти більш схильні до інвазії лямбліями, захворювання у них протікає з більш вираженими клінічними ознаками.

Інвазія Lamblia intestinalis слизової оболонки тонкого кишечника може давати різну клінічну картину: від безсимптомного перебігу до алергічних симптомів і діарейного синдрому, особливо важко протікає при вираженій імуносупресії. Інфекція лямбліями може спонтанно зникнути через 6 тижнів, а може персистувати роками. Колонізуючи слизову тонкої кишки, трофозоїти лямблій проникають всередину епітелію, і викликають системний імунну відповідь. Хоча лямбліоз відомий вже протягом тривалого часу, існують серйозні проблеми в його діагностиці. Традиційно вона проводиться по виявленню цист або трофозоітов лямблій в зразках фекалій або дуоденальному вмісті. Ефективність даних методів складає близько 50% через характерну уривчастості в цістовиделенія, пов'язаної з особливостями розмноження трофозоітов лямблій. Виявлення антитіл до антигенів лямблій істотно доповнює методи, спрямовані на виявлення лямблій у фекаліях. За даними клінічних досліджень, антитіла до антигенів лямблій виявляються у 39 - 42% хворих з патологією шлунково-кишкового тракту. У 89 - 92% з них лямбліоз підтверджується позитивним результатом тестування зразків фекалій або дуоденального вмісту на наявність цист лямблій. Існує проблема перехресних реакцій антигенів лямблій з іншими паразитарними і соматичними антигенами, які дають хибнопозитивні результати, тому для підвищення надійності та достовірності діагностики лямбліозу необхідно комплексне обстеження.

Позитивний результат:

• поточна або мала місце в минулому інфекція Lamblia intestinalis;
• хибнопозитивні результати внаслідок перехресних реакцій (рідко).

Негативний результат:

• відсутність інфікування;
• серонегативні пацієнти.