Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• при клінічних проявах і діагностиці причин уретриту, циститу, пієлонефриту, вагініту, цервіциту, ендометриту у жінок;
• при клінічних проявах і діагностиці причин уретриту, простатиту, орхоепідідіміта у чоловіків;
• при симптомах гострого і поточного патологічного процесу, викликаного Mycoplasma hominis у жінок: слизисто-гнійні або кров'янисті виділення зі статевих шляхів, дискомфорт, свербіж, печіння в області статевих шляхів, нижньої частини живота, болючість під час сечовипускання і при статевих контактах;
• при ускладненнях вагітності у жінок: передчасні пологи, викидень, ендометрит;
• при симптомах гострого і поточного патологічного процесу, викликаного Mycoplasma hominis у чоловіків: свербіж, печіння, часті позиви до сечовипускання, болючість при сечовипусканні;
• при плануванні вагітності для виключення інфікування Mycoplasma hominis - обом партнерам;
• при підозрі на хронічну або персистирующую форму інфікування Mycoplasma hominis, яка може бути причиною безпліддя, патологій вагітності.

Мікроорганізми Mycoplasma hominis (M. hominis) відносяться до роду Mycoplasma, сімейства Mycoplasma toceae. Вони займають проміжне положення між вірусами та бактеріями, не мають клітинної стінки та характеризуються значним зовнішнім поліморфізмом. Джерелом інфекції є людина, хвора на мікоплазмоз, або безсимптомний носій M. hominis. Основним шляхом передачі інфекції є статевий шлях. Можливі також зараження через загальне користування побутовими предметами, при трансплантації органів, та вертикальний шлях передачі, від інфікованої жінки до дитини під час вагітності чи пологів.

Інкубаційний період становить три-чотири тижні. Збудник мікоплазмозу відноситься до умовно-патогенної мікрофлори та у певних кількостях входить до складу нормальної мікрофлори слизових сечостатевого тракту. При посиленому розмноженні M. hominis можуть розвиватися запальні захворювання сечостатевого тракту. У жінок при цьому поряд зі збільшенням кількості Gardnerella vaginalis розвивається стан, відомий як бактеріальний вагіноз. Симптоми мікоплазмозу найчастіше неспецифічні, іноді інфекція може тривалий час протікати без клінічних проявів. У жінок збудник M. hominis також може бути причиною розвитку уретриту, циститу, пієлонефриту, вагініту, цервіциту, ендометриту. Дані захворювання супроводжуються слизово-гнійними або кров'янистими виділеннями зі статевих шляхів, дискомфортом, свербежем, печінням в області статевих шляхів, нижньої частини живота, хворобливістю під час сечовипускання та при статевих контактах. У разі хронічного інфікування M.hominis може стати причиною розвитку безпліддя, спонтанних викиднів та передчасних пологів. У вагітних жінок можливі передчасні пологи, післяпологовий або післяабортний ендометрит. При передачі інфекції від матері дитини можуть розвиватися інфекції дихальних шляхів, викликані M. hominis. У деяких випадках приєднуються більш тяжкі ускладнення: менінгіт та сепсис новонароджених. У чоловіків інфікування M. hominis призводить до уретриту, гострого/хронічного простатиту, орхоепідідіміту. Дані захворювання можуть проявлятися свербінням, печінням, частими позивами до сечовипускання, хворобливістю при сечовипусканні, безпліддям.

Діагностика мікоплазмової інфекції, викликаної M. hominis, заснована на поєднанні анамнестичних, клінічних даних та результатів лабораторного обстеження. До сучасних методів діагностики цієї інфекції відноситься виявлення специфічних антитіл до M. hominis методом твердофазного імуноферментного аналізу, а також визначення генетичного матеріалу збудника методом полімеразної ланцюгової реакції.

Позитивний результат:

• гостра або поточна інфекція, викликаної Mycoplasma hominis;
• безсимптомне носійство Mycoplasma hominis.

Негативний результат:

• відсутність інфікування Mycoplasma hominis;
• відсутність або зниження імунної відповіді;
• інкубаційний період захворювання і/або ранній забір біоматеріалу на дослідження, коли не почався імунну відповідь проти інфікування Mycoplasma hominis;
• пізні стадії інфекції.