Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• встановлення етіології хронічного інфекційного процесу урогенітального тракту;
• стерта картина запалення сечостатевої системи;
• наявність тимчасового зв'язку між процесом запалення сечостатевої системи та ураженням суглобів, шкіри та слизових;
• вагітність;
• позаматкова вагітність;
• безпліддя;
• підозра на септичні стани, у тому числі внутрішньоутробний сепсис;
• ослаблення імунітету.

Показник активації специфічної гуморальної імунної відповіді.

Мікоплазми - група внутрішньоклітинних мікроорганізмів - грамнегативних бактерій розміром 115 - 200 нм, які не мають щільної клітинної стінки, покриті тришаровою цитоплазматичною мембраною. Описано кілька штамів мікоплазм. Умовно мікоплазми поділяють на 6 груп, залежно від захворювань, викликаэмих у людини. До групи мікоплазм, що викликають ураження урогенітального тракту у чоловіків та жінок, відносять Mycoplasma hominis тип I та тип II, Ureaplasma urealyticum.

Мікоплазми характеризуються поліморфізмом та своєрідним життєвим циклом. Джерелом інфекції є людина, хвора на мікоплазмоз, або здоровий носій мікоплазм. Мікоплазмові інфекції урогенітального тракту займають одне з провідних місць серед ІПСШ. Вони часто поєднуються з гонококами, трихомонадами та умовно-патогенними мікроорганізмами, передаються при статевих контактах, можуть бути причиною негонококкового уретриту та простатиту, запальних захворювань малого тазу, патології вагітності та плоду, безпліддя у жінок та чоловіків, а також перинатальної інфекції новонароджених. Mycoplasma hominis здатні заселяти слизові оболонки та викликати інфекції сечових шляхів та статевих органів. Ці мікроорганізми можна виявити, за різними даними, у 10 – 50% здорових жінок (частота випадків виявлення збільшується під час вагітності) та 8 – 9% здорових чоловіків. Будучи здебільшого умовним патогеном і активізуючись при дії провокуючих факторів (зміна гормонального та імунного фону, одночасне інфікування збудниками інфекцій, що передаються статевим шляхом), вони можуть відігравати роль у виникненні урогенітальних запальних захворювань у чоловіків і жінок.

Позитивний результат:

• гостра або поточна інфекція, викликаної Mycoplasma hominis;
• безсимптомне носійство Mycoplasma hominis.

Негативний результат:

• відсутність інфікування Mycoplasma hominis;
• відсутність або зниження імунної відповіді;
• інкубаційний період захворювання і / або ранній забір біоматеріалу на дослідження, коли не почався імунну відповідь проти інфікування Mycoplasma hominis;
• пізні стадії інфекції.