Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• гострі та хронічні інфекції.
• колагенози;
• патологія печінки та нирок;
• онкологічні захворювання;
• порушення харчування;
• термічні опіки.

Найважливіший показник білкового обміну.

Білки плазми виконують безліч функцій в організмі, і рівень білка є одним з найважливіших лабораторних показників. З 9-10% сухого залишку плазми білки становлять 6,5-8,5%. Концентрація загального білка в сироватці залежить, в основному, від синтезу та розпаду двох основних білкових фракцій – альбуміну та глобулінів. Альбумін синтезується головним чином у печінці, глобуліни – у лімфоцитах.

Функції білків плазми:

• підтримання колоїдно-осмотичного (онкотичного) тиску;
• активну участь у згортанні крові;
• підтримка сталості рН крові (складова частина буферної системи);
• транспортна функція – перенесення ліпідів, білірубіну, стероїдних гормонів у тканинах та органах;
• участь у імунних реакціях (імуноглобуліни, опсоніни, білки гострої фази);
• створення "білкового резерву" (при голодуванні білки розпадаються до амінокислот, що використовуються для синтезу білків головного мозку, міокарда та інших життєво важливих органів);
• підтримання рівня катіонів у крові.

На рівень загального білка можуть впливати положення тіла та фізична активність. Зміст загального білка (а також білкових фракцій) є дуже важливим діагностичним параметром при ряді захворювань, особливо пов'язаних з вираженими порушеннями метаболізму. Фізіологічна гіпопротеїнемія може спостерігатися у дітей раннього віку, у жінок під час вагітності (особливо у третьому триместрі), при лактації, при тривалому постільному режимі. Неправильно-підвищений рівень загального білка може спостерігатися при тривалому накладенні джгута на вени передпліччя. Зміна горизонтального положення тіла на вертикальне може підвищити концентрацію білка протягом 30 хвилин приблизно 10%; активна фізична робота – до 10%.

Підвищення рівня загального білка (гіперпротеїнемія):

• дегідратація (діарея у дітей, холера, блювання при кишковій непрохідності, великі опіки) – відносна гіперпротеїнемія;
• гострі та хронічні інфекційні захворювання;
• аутоімунна патологія (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, ревматизм тощо);
• онкологічні захворювання з гіперпродукцією патологічних білків – парапротеїнемія (мієломна хвороба, макроглобулінемія Вальденстрему);
• гіперімуноглобулінемія, моно- та поліклональні гаммапатії.

Зниження рівня загального білка (гіпопротеїнемія):

• зниження синтезу білка: недостатнє надходження білка в організм з їжею (голодування, панкреатити, ентероколіти, пухлини, наслідки оперативних втручань); синдром мальабсорбції; захворювання печінки (цирози, гепатити, карцинома та метастази пухлин у печінку, токсичне ураження);
• підвищені втрати білка організмом: гострі та хронічні кровотечі, нефротичний синдром, гломерулонефрит; великі опіки;
• посилений катаболізм білка: тривалі гіпертермії; травми; тиреотоксикоз; термічні опіки та опікова хвороба; тривалі фізичні навантаження; онкологічні захворювання;
• перерозподіл білка: вихід білка з судинного русла та утворення ексудатів та транссудатів;
• гіпергідратація, масивні переливання кровозамінників;
• агаммаглобулінемія.