Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

У обох статей:

• безпліддя;
• облисіння;
• вугровий висип;
• жирна себорея;
• апластична анемія;
• пухлини надниркових залоз;
• контроль при прийомі глюкокортикоїдів та андроген-вмісних препаратів.

У жінок:

• гірсутизм;
• ановуляція;
• аменорея;
• олігоменорея;
• дисфункціональні маткові кровотечі;
• невиношування вагітності;
• синдром полікістозних яєчників;
• адреногенітальний синдром;
• міома матки;
• ендометріоз;
• новоутворення молочної залози;
• гіпоталамо-гіпофізарний синдром періоду статевого дозрівання;
• гіпоплазія матки та молочних залоз.

У чоловіків:

• порушення потенції;
• зниження лібідо;
• чоловічий клімакс;
• первинний та вторинний гіпогонадизм;
• хронічний простатит;
• остеопороз.

Стероїдний андрогенний гормон, що зумовлює розвиток вторинних статевих ознак, статеве дозрівання та нормальну статеву функцію.  У чоловіків основна частина синтезується у яєчку; менша кількість - клітинами сітківки кори надниркових залоз і при трансформації з попередників у периферичних тканинах. У жінок тестостерон утворюється у процесі периферичної трансформації, а також при синтезі у клітинах внутрішньої оболонки фолікула яєчників та сітчастого шару кори надниркових залоз.

Тестостерон виявляє анаболічні ефекти на м'язову тканину, сприяє дозріванню кісткової тканини, стимулює утворення шкірного сала залозами шкіри, бере участь у регуляції синтезу ліпопротеїдів печінкою, модулює синтез b-ендорфінів ("гормонів радості"), інсуліну.У чоловіків забезпечує формування статевої системи за чоловічим типом, розвиток чоловічих вторинних статевих ознак у пубертатному періоді, активує статевий потяг, сперматогенез та потенцію, відповідає за психофізіологічні особливості статевої поведінки. У жінок бере участь у механізмі регресії фолікула в яєчниках та в регуляції рівня гонадотропних гормонів гіпофіза.

У чоловіків рівень тестостерону підвищується у пубертатному періоді та зберігається на високому рівні, в середньому, до 60 років. Рівень гормону в плазмі коливається протягом доби. Максимум концентрації спостерігається в ранковий час, мінімум - у вечірні. Восени концентрація тестостерону підвищується. У жінок максимальна концентрація тестостерону визначається в лютеїновій фазі та в період овуляції. У вагітних жінок концентрація тестостерону наростає до III триместру, перевищуючи майже 3 рази концентрацію у невагітних жінок. У період менопаузи концентрація тестостерону знижується.

Підвищення рівня тестостерону:

• хвороба і синдром Іценко-Кушинга;
• адреногенітальний синдром (жінки);
• продукують тестостерон новоутворення яєчок (чоловіки);
• хромосомний набір XYY (чоловіки);
• вірілізірующая пухлина яєчників (жінки);
• зниження рівня секс-стероідсвязивающего глобуліну (ГЗСГ);
• прийом таких препаратів як: даназол, дегідроепіандростерон, фінастерін, флутамид, гонадотропін (у чоловіків), гозерелін (в перший місяць лікування), левоноргестрел, мифепристон, моклобемід, нафарелін (чоловіки), нілутамід, пероральні контрацептиви (жінки), фенітоїн, правастатин (жінки), ріфампін, тамоксифен;
• надмірні фізичні навантаження.

Зниження рівня тестостерону:

• порушення продукції гонадотропних гормонів гіпофіза (в т.ч. гиперпролактинемия);
• прийом глюкокортикоїдів;
• недостатність надниркових залоз;
• гипогонадизм;
• хронічний простатит (чоловіки);
• ожиріння (чоловіки);
• прийом таких препаратів, як: даназол (в низьких дозах), бузерін, карбамазепін, циметидин, циклофосфамід, ципротерон, дексаметазон, гозерелін, кетоконазол, Леупролід, левоноргестрел, сульфат магнію, метандростенолон, метилпреднізолон, метірапон, нафарелін (жінки), нандролон, октреотид, пероральні контрацептиви у жінок, правастатин (чоловіки), преднізон, пірідоглютетімід, спіронолактон, станозолол, тетрациклін, тіоридазин;
• прийом легко засвоюваних вуглеводів, вегетаріанство, голодування, алкоголізм, дієта з низьким вмістом жирів (у жінок).