Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• гіпер- та гіпокальцієнемія, особливо у поєднанні з диспротеїнемією;
• дослідження кальцієвого статусу після переливань цитратної крові, введення гепарину, великих травм, хірургічних втручань, при сепсисі, опіках, панкреатиті, множинній недостатності органів, а також пацієнтів з тяжкою патологією печінки та нирок, різними злоякісними пухлинами, мальаб;
• обстеження вагітних жінок;
• сепсис;
• діаліз та екстракорпоральний кровообіг.

Фізіологічно активна частина кальцію крові.

Усі фізіологічні ефекти кальцію (участь у м'язовому скороченні, механізмах секреції гормонів, рецепторних процесах, механізмах клітинного поділу та інших.) здійснюються його іонізованою формою (Ca++). Вільний кальцій становить від 43 до 50% загального кальцію. Його концентрація варіює протягом доби: мінімальна концентрація о 20 год, максимальна о 2 - 4 годині ночі. Рівень іонізованого кальцію підтримується паратгормоном, кальцитоніном, активною формою вітаміну Д3. Продукція цих гормонів, своєю чергою, залежить від рівня Ca++. На його концентрацію в крові впливають багато факторів – білки, магній (необхідно обов'язково дослідити концентрацію магнію, якщо виявляється гіпокальціємія!). Дуже важливим є кислотно-основний стан (КОС): алкалоз збільшує зв'язування та знижує концентрацію, а ацидоз, навпаки, знижує зв'язування та збільшує концентрацію іонізованого кальцію в крові. Визначення вільного кальцію дозволяє більш точно оцінити стан кальцієвого обміну, особливо у пацієнтів, які зазнають хірургічних втручань, реанімації, які отримують гепарин, бікарбонати, препарати кальцію та магнезії. Визначення іонізованого кальцію більш інформативне, порівняно з дослідженням загального кальцію, для діагностики гіперкальціємічних станів, зокрема при первинному гіперпаратироїдизмі (для якого характерне підвищення в крові концентрації вільного кальцію та незмінений рівень загального кальцію), у хворих з онкопатологією, у пацієнтів, які перебувають на діалізі. Під час вагітності вміст загального кальцію сироватки зменшується паралельно до зниження концентрації альбуміну, хоча рівень вільного кальцію залишається в межах норми. Вміст вільного та загального кальцію у плода дещо підвищений, він знижується протягом кількох днів після пологів, а потім незабаром зростає до значень дещо вищих, ніж у дорослих. Значення іонізованого кальцію, при якому можливе виникнення тетанії та судом: < 0,8 ммоль/л; критичний рівень, що загрожує життю: < 0,7 ммоль/л (за деякими даними < 0,5 ммоль/л).

Підвищення значень:

• первинний гіперпаратиреоїдизм;
• пухлини, які виробляють паратгормон;
• надмірне споживання вітаміну D;
• злоякісні пухлини (підвищення іонізованого кальцію може бути за нормальних величин загального кальцію);
• ацидоз;
• прийом лікарських засобів: гідрохлортіазид (тривалий прийом), літій, андрогени.

Зниження значень:

• первинний гіпопаратиреоїдизм, псевдогіпопаратиреоїдизм;
• дефіцит вітаміну D;
• дефіцит магнію;
• після переливань крові, що містить комплексні кальцій аніони (цитрат), після великих травм, хірургічних втручань;
• сепсис;
• опіки;
• панкреатит;
• множинна недостатність органів;
• після гемодіалізу при низькій концентрації кальцію в діалізаті;
• алкалоз;
• підвищення іонної сили (наприклад, гіпернатріємія);
• речовини, які зв'язують кальцій (цитрат, оксалат, ЕДТА, гепарин);
• лікарські препарати: протисудомні засоби, даназол, фоскарнет, фуросемід – первісна дія.