Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• диференційна діагностика анемій;
• диференційна діагностика поліцитемії.

Є основним регулятором еритропоезу, стимулює проліферацію та диференціювання еритроїдних клітин-попередників у кістковому мозку.

У ссавців у внутрішньоутробному періоді більшість даного гормону продукується печінкою плода. У дорослих внутрішньопечінковий синтез становить менше 10%, тоді як секреція еритропоетину в нирках сягає понад 90%. Передбачається, що місцем синтезу ЕПО є клітини проксимальних ниркових канальців або ендотеліальні клітини перитубулярних капілярів, що знаходяться в нирковій кірковій речовині та зовнішньому шарі мозкової речовини. Кліренс ЕПО не повністю вивчений, але відомо, що елімінація даного гормону здійснюється частково із сечею, частково печінкою, а також шляхом захоплення клітинами-мішенями у кістковому мозку.

Основна функція ЕПО – регулювання продукції еритроцитів, щоб адекватно задовольнити потреби тканин у кисні. Ця регуляція здійснюється за допомогою механізму негативного зворотного зв'язку, коли секреція гормону нирками контролюється кисневим сенсором нирки, що реагує на парціальний тиск кисню в крові. При збільшенні вмісту кисню у периферичній крові рівень ЕПО знижується. Ця картина спостерігається при корекції гіпоксії практично у здорових людей (наприклад, при спуску з великої висоти), а також після гіпертрансфузії.

Стосовно ЕПО, анемія може бути первинною чи вторинною. При первинній анемії вміст ЕПО у крові підвищується у відповідь зниження продукції еритроцитів. Так, наприклад, рівень еритропоетину збільшений при залізодефіцитній анемії, зниженні кровотоку в нирках (при крововтраті), гемоглобінопатії, що характеризуються підвищеною спорідненістю з гемоглобіном до кисню. Продукція ЕПО експоненційно зростає у пацієнтів з ненирковою анемією при зниженні концентрації кисню в крові та падінні гематокриту, при цьому рівень еритропоетину може збільшуватися у 1000 разів порівняно з нормою.

Вторинна анемія розвивається при запаленні, ревматоїдному артриті, пухлинних захворюваннях та хронічних захворюваннях нирок. Однак вторинні анемії іноді можуть супроводжуватися зниженням вироблення ЕПО.

Недолік продукції ЕПО з тяжкою формою анемії спостерігається за термінальної стадії ниркових захворювань. При цьому зниження вироблення ЕПО обумовлено пошкодженням місць синтезу цього гормону в нирках та ниркових кисневих сенсорів. Хоча концентрації гормону майже завжди в таких випадках незначно перевищують верхню межу референсних значень, рівень синтезу ЕПО у таких пацієнтів не може компенсувати втрати крові, пов'язані з діалізом, укороченим часом життя еритроцитів, дефіцитом заліза та фолату, порушеним транспортом заліза до еритроїдних клітин іншими ускладненнями. Дуже низький рівень ЕПО характерний також для пацієнтів із віддаленою ниркою. Тим не менш, іноді у хворих з хронічною нирковою недостатністю відзначаються нормальний гематокрит, помірно виражена анемія та підвищений рівень ЕПО. У деяких пацієнтів виявляють кістозні утворення нирок або вірусний гепатит, в останньому випадку підвищення концентрації ЕПО може бути результатом зростання його синтезу печінкою.

Надлишкова продукція еритроцитів називається поліцитемією. Залежно від первинного чи вторинного підвищення рівня ЕПО виділяють два види поліцитемії. При істинній поліцитемії концентрація ЕПО знижена, еритропоез протікає інтенсивно і залежить від стимуляції даним гормоном. У пацієнтів з однаковим гематокритом рівень ЕПО значно варіює.

При деяких станах, що характеризуються порушенням механізму негативного зворотного зв'язку між вмістом кисню в крові та продукцією ЕПО, спостерігається підвищений рівень еритропоетину. Така картина характерна для карциноми нирок (при якій у 2% пацієнтів розвивається еритроцитоз), деяких доброякісних захворювань нирок (одиночна та множинні кісти нирок), стенозу ниркових артерій та мікроваскулярних патологій. Крім того, еритроцитоз розвивається приблизно у 10% пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки (можливо внаслідок аутоімунного ураження ниркової тканини).

При вторинній поліцитемії збільшення продукції еритроцитів обумовлено підвищеним рівнем ЕПО. Причиною цього стану може бути ціла низка факторів, включаючи гемоглобінопатії, куріння, фіброз легень, серцево-судинні захворювання, пухлини та сечокам'яну хворобу.

При визначенні рівня ЕПО з метою проведення диференціальної діагностики різних поліцитемій необхідно враховувати можливе перекриття референсних інтервалів для первинної та вторинної поліцитемії.

Увага:

Припускають, що є добовий ритм секреції еритропоетину. Тому забір крові необхідно проводити в один і той же час доби. Для дослідження рекомендується використовувати зразки, отримані в період між 7.30 та 12.00 годинами ранку (бо ранкові значення вище).

Необхідно обережно інтерпретувати результати за наявності інших захворювань у пацієнтів. У пацієнтів з еритроцитозом внаслідок некомпенсованої гіпоксії концентрації сироваткового еритропоетину підвищені (при компенсованій гіпоксії значення даного маркера знаходяться в межах норми); у пацієнтів з первинною поліцитемією рівень сироваткового еритропоетину в межах норми або знижений. Таким чином, підвищені концентрації цього показника можуть спостерігатися при вторинному еритроцитозі, низькі значення – при первинному еритроцитозі, проте нормальний рівень еритропоетину не виключає наявності еритроцитозу, обумовленого гіпоксією, або автономною продукцією еритропоетину.

Підвищення значень:

• анемії, включаючи апластичну;
• вторинна поліцитемія (наприклад, гіпоксія на висотах, хронічні обструктивні захворювання легень, легеневий фіброз);
• еритропоетин-секретуючі пухлини (наприклад, гемангіобластоми мозочка, феохромоцитома, пухлини нирок);
• вагітність;
• полікістоз нирок;
• відторгнення ниркового трансплантата;
• помірна кровотеча у здорової людини.

Неадекватно низькі значення:

• ниркова недостатність;
• первинна (справжня) поліцитемія;
• анемія хронічних запальних, інфекційних, онкологічних захворювань.