Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• знижений чи підвищений рівень ТТГ;
• зоб;
• клінічна картина гіпотиреозу чи тиротоксикозу.

Амінокислотний тиреоїдний гормон – стимулятор підвищення споживання кисню та тканинного обміну.

Виробляється фолікулярними клітинами щитовидної залози під контролем ТТГ (тиреотропний гормон). Більшість циркулюючого у крові Т4 пов'язані з транспортними білками, біологічні ефекти надає вільна частина гормону, що становить 3-5% концентрації загального Т4.

Є попередником активнішого гормону Т3, але має власним, хоча й менш вираженим, ніж в Т3 дією. Концентрація Т4 у крові вище концентрації Т3. Підвищуючи швидкість основного обміну, збільшує теплопродукцію та споживання кисню всіма тканинами організму, за винятком тканин головного мозку, селезінки та яєчок. Що збільшує потребу організму у вітамінах. Стимулює синтез вітаміну А у печінці. Знижує концентрацію холестерину та тригліцеридів у крові, прискорює обмін білка. Підвищує екскрецію кальцію із сечею, активує обмін кісткової тканини, але більшою мірою – резорбцію кістки. Має позитивну хроно- та інотропну дію на серці. Стимулює ретикулярну формацію та кіркові процеси у центральній нервовій системі. Т4 гальмує секрецію ТТГ.

Протягом дня максимальна концентрація тироксину визначається з 8 до 12 год, мінімальна – з 23 до 3 год. Протягом року максимальні величини Т4 спостерігаються у період між вереснем та лютим, мінімальні у літній час.Під час вагітності концентрація загального тироксину наростає, досягаючи максимальних величин у ІІІ триместрі, що пов'язано з підвищенням під дією естрогенів вмісту тироксин-зв'язуючого глобуліну. Зміст Т4 вільний у своїй може знижуватися. Рівень гормону у чоловіків та жінок залишається відносно постійним протягом усього життя. В еутиреоїдному стані концентрація гормону може виходити за межі референсних значень при зміні зв'язування гормону з транспортним білком.

Підвищення рівня Т4 загального (тироксину):

• тиреотропінома;
• токсичний зоб, токсична аденома;
• тиреоїодити;
• синдром резистентності до тиреоїдних гормонів;
• ТТГ-незалежний тиротоксикоз;
• Т4-резистентний гіпотиреоз;
• сімейна дизальбумінемічна гіпертироксинемія;
• післяпологова дисфункція щитовидної залози;
• хоріокарцинома;
• мієломи з високим рівнем IgG;
• зниження зв'язувальної здатності тироїд-зв'язуючого глобуліну;
• нефротичний синдром;
• хронічні захворювання печінки;
• артифікаційний тиротоксикоз унаслідок самопризначення Т4;
• ожиріння;
• ВІЛ інфекція;
• порфирія;
• прийом таких препаратів, як аміодарон, рентгеноконтрастні йодовмісні засоби (іопаноїва кислота, тиропаноєва кислота), препарати гормонів щитовидної залози (левотироксин), тиреоліберин, тиротропін, леводопа, синтетичні естрогени (местранол, стильбестрол), простагландини, тамоксифен, пропілтіоурацил, флуороурацил, інсулін.

Зниження рівня Т4 загального (тироксину):

• первинний гіпотиреоз (вроджений та набутий: ендемічний зоб, аутоімунний тиреоїдит, неопластичні процеси у щитовидній залозі);
• вторинний гіпотиреоз (синдром Шихана, запальні процеси у сфері гіпофіза);
• третичний гіпотиреоз (черепно-мозкові травми, запальні процеси в галузі гіпоталамуса);
• прийом наступних препаратів: засоби для лікування раку молочної залози (аміноглютетімід, тамоксифен), трийодтиронін, антитиреоїдні засоби (метимазол, пропілтіоурацил), аспарагіназа, кортикотропін, глюкокортикоїди (кортизон, дексаметазон), ко-тримокациаци, йодиди (131I), протигрибкові препарати (інтраконазол, кетоконазол); (станозолол), протисудомні засоби (вальпроєва кислота, фенобарбітал, примідон, фенітоїн, карбамазепін), фуросемід (прийом у великих дозах), солі літію.