Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

У педіатрії:

• встановлення статі;
• порушення статевого дозрівання (передчасне/затримка);
• проведення диференціальної діагностики крипторхізму та анорхії;
• оцінка наявності тестикулярної тканини у хлопчиків.

У жінок:

• виявлення причин безплідності;
• оцінка аваріального резерву;
• оцінка ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників;
• СПКЯ;
• утворення в  яєчниках (маркер гранульозоклітинного раку);
• контроль ефективності лікування та рецидиву гранульозоклітинного раку яєчників;
• предиктор настання менопаузи;
• виключення зниження оваріального резерву при прикордонних та підвищених рівнях ФСГ;
• визначення термінів призначення ЗГТ;
• контроль оваріального резерву перед та після операцій на яєчниках, після аутотрансплантації, хіміотерапії.

У чоловіків:

• виявлення причин безплідності.

Антимюллерів гормон - гормон, який продукується клітинами Сертолі у чоловіків (внутрішньоутробно і після народження) та клітинами гранульози у жінок (тільки після народження). Одна з основних функцій АМГ — забезпечення диференціювання статі у ембріона, а саме — інгібування розвитку жіночих репродуктивних органів із зачатку, званого мюллеровою протокою (звідси і сама назва гормону). Відомо, що до 5-6 тижнів розвитку плід має зачатки як жіночих (Мюллерова протока), так і чоловічих (Вольфова протока) репродуктивних органів. Синтез клітинами Сертолі АМГ, який починається на 6-7 тижнів, забезпечує інгібування розвитку жіночих репродуктивних органів та розвиток чоловічих. Якщо плод має мутацію гена АМГ або його рецептора, то інгібування не відбувається, і плод одночасно розвиває репродуктивні органи обох статей, при народженні дитина має первинні статеві ознаки за чоловічим типом і запідозрити цю патологію неможливо. Однак у майбутньому це є однією з причин чоловічої безплідності. У плодів жіночої статі синтез АМГ не відбувається, що визначає статеві відмінності на рівні АМГ при народженні — у хлопчиків це високі рівні, у дівчаток — практично невизначені. Це дозволяє використовувати АМГ для встановлення статі дитини у сумнівних випадках та виявлення причин порушення розвитку статевих органів. Крім того, у хлопчиків АМГ забезпечує фізіологічний процес опускання яєчок у мошонку, таким чином, його недостатній синтез може призводити до розвитку крипторхізму. Для визначення тактики ведення хлопчика – доцільності хірургічного лікування – необхідне проведення диференціальної діагностики між крипторхізмом та анорхією. Оптимальним тестом у цьому випадку є визначення рівня АМГ, який визначатиметься лише у разі крипторхізму. У дитячому віці динаміка рівнів АМГ у хлопчиків та дівчаток має діаметрально протилежний напрямок – у хлопчиків поступове зниження до пубертатного періоду, у дівчаток, навпаки, – підвищення. Це дозволяє використовувати АМГ для діагностики патології статевого дозрівання (передчасного або затримки). У дорослому віці АМГ забезпечує у чоловіків синтез андрогенів та сперматогенез. Низький рівень АМГ відзначається при необструктивній азооспермії. Це дозволяє використовувати його для диференціальної діагностики між обструктивною та необструктивною азооспермією, виявляти причини чоловічої безплідності.

Підвищений рівень АМГ:

• полікістоз яєчників;
• дефекти рецептора ЛГ;
• затримка статевого розвитку;
• білатеральний крипторхізм. специфічна мутація АМГ рецептора;
• гранульозклітинні пухлини яєчників;
• нормогонадотропна ановуляторна безплідність;
• моніторинг антиандрогенної терапії.

Знижений рівень АМГ:

• менопауза;
• анорхізм;
• зниження оваріального резерву;
• дисгенезія гонад;
• передчасний статевий розвиток;
• гіпогонадотропний гіпогонадизм;
• ожиріння у пізньому репродуктивному віці.