Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• дефіцит вітаміну D (симптоми рахіту у дітей, остеопорозу – у дорослих);
• підвищена втома;
• депресивні стани;
• контроль ефективності лікування препаратами, які містять вітамін D;
• діагностика обміну кальцію;
• порушення всмоктування поживних речовин у кишечнику;
• підготовка до вагітності або під час вагітності.

Аналіз Вітамін D загальний, 25(OH)D призначений для кількісного визначення загального 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові та використовується для оцінки кількості вітаміну D в організмі.

Вітамін D є жиророзчинним попередником стероїдного гормону, який у основному утворюється у шкірі під впливом сонячних променів. Вітамін D є біологічно інертним і повинен проходити два послідовні гідроксилювання в печінці та нирках, щоб стати біологічно активним 1,25-дигідроксивітаміном D. Дві найбільш важливі форми вітаміну D – вітамін D3 (холекальциферол) та вітамін D2 (ергокальциферол). На відміну від вітаміну D3, людський організм не виробляє вітамін D2, який надходить до організму разом із збагаченими ним продуктами харчування або добавками. У людському тілі вітаміни D3 і D2 зв'язуються з білком, що зв'язує вітамін D в плазмі крові, і переносяться в печінку, де обидва гідроксилюються, утворюючи вітамін D, тобто 25-гідроксивітамін D. Вітамін D являє собою метаболіт, який повинен визначатися в крові для оцінки загального статусу вітаміну D, оскільки він є основною формою зберігання вітаміну D в організмі людини. Ця основна циркулююча форма вітаміну D має лише помірну біологічну активність. Період напіврозпаду циркулюючого вітаміну D становить 2-3 тижні.Більше 95% вітаміну D, що вимірюється в сироватці крові, є вітаміном D3, тоді як вітамін D2 досягає значного рівня лише у пацієнтів, які приймають добавки вітаміну D2.

Вітамін D необхідний для нормального метаболізму кісткової тканини. Діти важкий дефіцит вітаміну D призводить до рахіту. У дорослих за нестачі вітаміну D розвивається остеомаляція. Обидва стани характеризуються зниженням у плазмі кальцію та фосфору та підвищенням лужної фосфатази. Легкий рівень недостатності вітаміну D призводить до зниження ефективності використання харчового кальцію. Дефіцит вітаміну D викликає м'язову слабкість, особливо в людей похилого віку, що обумовлено впливом вітаміну D на м'язову функцію.

Дефіцит вітаміну D є частою причиною вторинного гіперпаратиреозу.

Підвищення рівня паратгормону, особливо у людей похилого віку з дефіцитом вітаміну D, може призвести до остеомаляції, зменшення кісткової маси та підвищеного ризику переломів кісток.

Низькі концентрації вітаміну D асоційовані з нижчою щільністю кісткової тканини.

Визначення концентрації загального вітаміну D у поєднанні з клінічними даними, результатами інших досліджень крові (β-CrossLaps, остеокальцин, паратгормон, кальцій, фосфор) може бути використане як допомога в оцінці кісткового метаболізму.

На сьогодні було встановлено, що вітамін D впливає експресію понад 200 різних генів. Існує певний зв'язок недостатності вітаміну D з діабетом, різними формами раку, серцево-судинними захворюваннями, аутоімунними захворюваннями та порушеннями імунітету.Остання думка експертів зводиться до того, що для загального здоров'я рівень вітаміну D в організмі має становити >30 нг/мл.

Слід враховувати, що відмінності рівнів вітаміну D можуть існувати залежно від статі, віку, пори року, географічної широти та етнічної групи. Плазмові рівні знижуються з віком та варіюють залежно від перебування на сонці. Значення стають максимальними пізнім літом та мінімальними навесні.

Інтоксикація вітаміном D частіше виникає у дітей, ніж у дорослих. При цьому концентрація в сироватці загального вітаміну D перевищує 150 нг/мл. Великі дози (понад 50 000 МО/день) вітаміну D можуть спричинити гіперкальціємію, гіперфосфатемію, гіперкальціурію, кальцифікацію м'яких тканин, нудоту, блювання, запор, анорексію, затримку розумового розвитку.

Пацієнти з гіперпаратиреоїдизмом, які отримують фізіологічні дози вітаміну D, можуть мати рівні загального вітаміну D 1250 нг/мл.

Захворювання та стани, при яких знижується концентрація загального вітаміну D:

• порушення всмоктування, стеаторея;
• цироз печінки;
• деякі випадки ниркової остеодистрофії;
• кістозно-фіброзний остеїт;
• тиреотоксикоз;
• недостатність підшлункової залози;
• запальні захворювання кишківника, резекція кишківника;
• рахіт;
• прийом гідроксиду алюмінію, протисудомних препаратів (карбамазепіну, фенобарбіталу, фенітоїну, примідону), холестираміну, холестиполу, етідронату динатрію (внутрішньовенно), глюкокортикоїдів, ізоніазиду, рифампіну;
• вагітність.