Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

• Заспокоїтися
• Посидіти (не менше 5 хвилин)
• Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Показання до призначення аналізу:

• диференційна діагностика анемії;
• тяжкі інфекції, паразитарні інвазії;
• дослідження стану харчування;
• скринінг гемохроматозу;
• пухлини;
• діагностика гіпопротеїнемії;
• з метою контролю дії естрогенів та острофазової відповіді слід досліджувати одночасно інші острофазові білки.

Плазмовий білок, глікопротеїн – основний переносник заліза.

Трансферин – головний плазмовий білок-переносник заліза. Синтез трансферину здійснюється в печінці і залежить від функціонального стану печінки, від потреби в залізі та резервів заліза в організмі. При зниженні концентрації заліза синтез трансферину зростає. Трансферин бере участь у транспорті заліза від місця його всмоктування (тонка кишка) до місця використання або зберігання (кістковий мозок, печінка, селезінка). При руйнуванні еритроцитів у селезінці, печінці та кістковому мозку залізо, що вивільняється з гема, трансферин транспортує в кістковий мозок; частина заліза включається до складу феритину та гемосидерину.

Одна молекула трансферину пов'язує два атоми заліза - іона Fe3+, а 1 г трансферину відповідно близько 1,25 мг заліза. Знаючи це співвідношення, можна розрахувати кількість заліза, яке може зв'язати сироватковий трансферрин, воно наближається до величини загальної залізозв'язувальної здатності сироватки (ОЖСС).

У діагностиці використовується також розрахункова величина - % насичення трансферину залізом (відношення концентрації сироваткового заліза до максимальної залізозв'язувальної здатності трансферину, виражене у відсотках). У нормі відсоток насичення трансферину залізом становить близько 30%.

Зниження відсотка насичення трансферину залізом (наслідок зниження концентрації заліза та зростання концентрації трансферину) вказує на анемію, зумовлену недоліком надходження заліза. При значному збільшенні % насичення трансферину залізом у плазмі утворюється низькомолекулярне залізо; яке може відкладатися у печінці та підшлунковій залозі, викликаючи їх ушкодження.

Зміст трансферину у жінок на 10% вище, ніж у чоловіків. У третьому семестрі вагітності концентрація трансферину у сироватці може підвищитися на 50%. Концентрація цього білка знижується у людей похилого віку. При запаленні трансферрин проявляється як негативний білок гострої фази (його концентрація при острофазній відповіді запалення зменшується).

Підвищення значень:

• дефіцит заліза (підвищені рівні часто передують протягом днів та місяців появі анемії). Сироваткові рівні феритину падають при дефіциті заліза та при загальному недостатньому харчуванні, але залишаються нормальними за наявності запалення та дефіциту заліза. Тому для диференціювання цих порушень використовують комбінацію рівнів феритину та трансферину;
• естрогени (вагітність, пероральні контрацептиви тощо).

Зниження рівня феритину:

• спадкова атрансферинемія (рідко);
• загальне порушене харчування;
• при будь-якому порушенні, пов'язаному із запаленням чи некрозом;
• хронічне запалення або злоякісна пухлина, особливо нижніх відділів кишківника;
• цироз печінки;
• втрати білка при опіках, нефротичному синдромі та гастроентеропатіях (синдром мальабсорбції);
• при станах з підвищеним онкотичним тиском (множинна мієлома, гепатоцелюлярне захворювання).

Рівні сироваткового трансферину падають у міру розвитку навантаження організму залізом, включаючи множинні трансфузії та спадковий гемохроматоз.